Теоретичн? основи Глобального ?нформац?йного Сусп?льства

?нформац?йне сусп?льство для Укра?ни – все ж здеб?льшого популярний терм?н ?вропейських декларац?й, н?ж реальне явище з ч?тким зм?стом. Хоча заради справедливост? сл?д зауважити, що й "?нформац?йний ?стебл?шмент" кра?н – автор?в поняття дос? не д?йшов згоди ан? щодо форми, ан? щодо наповнення такого сусп?льства.
Його прих?д пророкують б?льш як чверть стор?ччя. Св?т навколо нас набува? дедал? б?льше ознак ?нформац?йного сусп?льства. Проте насправд? електронне довк?лля, Цифрова цив?л?зац?я людства, ще "спить". Ми можемо лише передбачати, що ця цив?л?зац?я буде прекрасною, коли нарешт? стане реальн?стю. Тож поки – що ми можемо сказати про "сплячу красуню" ?нформац?йного сусп?льства?
Ми справд? чека?мо, коли "прокинеться" потенц?ал, що його накопичують комп'ютерн? мереж? св?ту в?д часу сво?? появи. ? ми справд? можемо лише здогадуватись ? робити б?льш чи менш вдал? передбачення щодо того, що чека? на ?нформац?йне сусп?льство. Так само, як ? чого нам оч?кувати в?д нього.
Теоретики соц?олог??, пол?толог??, економ?ки, культури напророкували щодо його майбутнього чимало. Нам або об?цяють рад?сну й безхмарну фе?р?ю, або ж малюють картину геть ?нфернальну, повертаючи терм?ни пер?оду рабовласництва. Тож що з того всього зрештою вийде... Проте, ми ще встигнемо, якщо пощастить, сам? все те побачити. Чи якщо не пощастить. Хто зна?
Але почнемо ми все ж з того, що явля? собою, на думку теоретик?в ? практик?в, новий етап розвитку цив?л?зац??. Який, до реч?, таки й дос? не ма? остаточного ?мен?. Lifelong Learning Society (Сусп?льство Дожитт?вого Навчання), Digital Society (Цифрове сусп?льство), Net-Intellect Society [3] (Сусп?льство Мережевого ?нтелекту), Global Society (Глобальне Сусп?льство), Information Society (?нформац?йне Сусп?льство), Silicon Society (Кремн??ве /П?скове/ Сусп?льство)...

Найчаст?ше, п?сля допов?д? групи Март?на Бангеманна (група на чол? з доктором права, в?це-президентом ?вроком?с?? М.Бангеманном, сформована на вимогу ?вроком?с?? 1993 року, аби досл?дити розповсюдження ?нформац?йних технолог?й та з'ясувати проблеми, що виникають у цьому процес?; 1994 року надала зм?стовну допов?дь, яка й поклала початок ?вропейському ?нформац?йному сусп?льству, оск?льки дала основн? визначення, характеристики й ознаки такого сусп?льства у ?вроп?), д?йсно використову?ться назва "?нформац?йне сусп?льство", за назвою основного ресурсу – ?нформац??. Але так само в?рними ? й ?нш? визначення, оск?льки ?рунтуються на основних ознаках ново? сусп?льно? формац??.

Це сусп?льство справд? ? ? цифровим, ? глобальним, воно характеризу?ться ? дожитт?вим навчанням, ? мережевим ?нтелектом, ? "п?щаною" технолог??ю ч?п?в (це – один з улюблених каламбур?в американських фах?вц?в з ?нформац?йних технолог?й, бо основа м?кропроцесорного виробництва справд? кремн?й, або той же п?сок з пляжу).
До таких принципових визначень можна частково в?днести також ? Гейтсову "цифрову нервову систему". Сам Б?лл Гейтс визнача? ?? як суму персональних комп'ютер?в, засоб?в електронно? пошти та п?дключення до мереж? ?нтернет. Ц? ?? компоненти мають бути стандартними та сп?льними для урядових структур, громадян ? комерц?йних п?дпри?мств, аби уможливити глобальну ?нтеграц?ю локальних м?сцевих або нац?ональних мереж. Таким чином, "цифрова нервова система" може виступати одним з? складник?в ?нформац?йного, чи як його там ще б не називали, сусп?льства.
Зрештою, назва – це не та р?ч, яка може принципово щось зм?нити. Ми ж бо з Вами не дума?мо, що до сусп?льного розвитку ма? в?дношення фраза "як ви яхту назвете, так вона и попливе"? Адже дос? ще жодна назва не полегшила ан? одн?с?нького життя. До того ж давали ц? назви здеб?льшого вже нащадки, а не сучасники.

Насправд? нас з Вами, як тих п?дводник?в перед стрибком, ма? ц?кавити, що ж нас чека? там, у непевн?й безодн?? Хоча, можливо, ми вже там, просто ще не встигли усв?домити цього?..
До реч?, щодо спроби зрозум?ти, на якому ми зараз св?т?, ? що навколо д??ться. Республ?канець Ньют Джингр?ч, Голова Палати представник?в США у 1995 р., запозичу? межов? знаки з попередньо? цив?л?зац?йно? зм?ни: "те, що в?дбува?ться з нами зараз, можна усв?домити, пор?внявши з пер?одом м?ж 1770 ? 1800 роками, коли Сполучен? Штати перетворилися з аграрно? кра?ни на ?ндустр?альну. Те, що ми пережива?мо, в?дх?д в?д ?ндустр?ально? епохи, змушу? ставити дуже схож? ? сповнен? глибокого зм?сту запитання щодо себе..." [4]

Укра?на так само пережила навальну ?ндустр?ал?зац?ю на початку ХХ стор?ччя. Проте тод? нам так ? не дали опам'ятатися, осмислити себе у новому середовищ?. Адже зм?ни нав'язувались ззовн? ? планувались св?тоглядно чужими теоретиками.
Якщо ми справд? перетина?мо грань м?ж епохами саме сьогодн?, цього разу давайте вже зробимо майбутн? для себе власноруч. Бо знов почуватимемось у цьому майбутньому як у костюм? з чужого плеча. Так, справд? корисно для ?нтелекту повправлятися разом з футурологами св?ту у передбаченнях. Проте недарма ж сказано "найлегший шлях передбачити майбутн? – винайти його".
"Винах?дники Укра?нського майбутнього" – звучить гордо, як на нас. Нехай нав?ть засновник ? директор ?нновац?йно? Мед?а-Лаборатор?? Массачусетського технолог?чного ?нституту Н?колас Негропонте правий, ? електронна планета справд? з вигляду й на дотик буде розм?ром з? шпилькову гол?вку [5], але й там Укра?н? непогано було б мати виг?дне м?сце, облаштоване саме за ?? "формами". Бо, з усього, нам таки довгенько доведеться мешкати у цьому цифровому св?т?. Адже терм?н життя цив?л?зац?й вим?рю?ться стор?ччями.
А ми схильн? погодитись у цьому визначенн? (стосовно ново? цив?л?зац??) з футуристами та авторами найб?льш знаних у св?т? теор?й щодо ?нформац?йного сусп?льства Елв?ном та Хайд? Тоффлерами. Так, терм?н "цив?л?зац?я" може звучати претенз?йно, проте жоден ?нший терм?н не може бути достатньо всеохопним, аби включати в себе так? поняття, як технолог?я, родина, рел?г?я, культура, пол?тика, б?знес, ??рарх?я, л?дерство, системи ц?нностей, мораль ? теор?я п?знання.
За подальшо? ?нформатизац?? у св?т? зсуви ? радикальн? зм?ни в?дбудуться на вс?х цих р?внях сусп?льства. Коли ж зм?ню?ться ст?льки соц?альних, технолог?чних ? культурних параметр?в одночасно, тод? виникають не лише зсуви, але й як?сн? зм?ни – не лише нове сусп?льство, але й зачатки абсолютно ново? цив?л?зац??. [6]
Як? ж саме зм?ни в?дбуваються? Детально ми зупинимось на них у наступних розд?лах, проте зазначити основн? моменти варто вже зараз. Почнемо з технолог?? як найб?льш очевидно модиф?ковано? сфери.
Будь-яке виробництво ?з запровадженням ?нформатизац?? набува? тенденц?? до м?н?атюризац?? (? дал? – м?кро- й наном?н?атюризац??). Реч? навколо нас стають розумними – в?д виробничо? л?н?? до холодильника, в?д собачого нашийника до розетки. Буквально за к?лька рок?в наш оф?с, помешкання, транспорт замайорять пов?домленнями: "Ск?нчилось молоко", "Накопичилось надто багато пошти", "Автобус буде б?ля вас за три хвилини сорок секунд", "Собака хоче води" ? т.?н.
Можна з'?хати з ?лузду в?д тако? балакучост?? Фах?вц? з ?нформац?йних технолог?й подумали вже й про це. Заздалег?дь ведуться розробки "усамост?йнено?" ?нтерактивно? техн?ки. Пральня сама дистанц?йно замовить у торг?вельн?й комп'ютерн?й мереж? порошок, коли в?н ск?нчиться. Холодильник п?драху? бюджет родини на харчування, швидк?сть витрачання кожного продукту, склад м?сячно? корзини споживання, знайде найдешевшу пропозиц?ю за кожним пунктом ? зробить попередн? замовлення. Нашийник вв?мкне й вимкне воду для собаки, в?дчинить ? зачинить двер?, виведе ?? на прогулянку за контрольованим маршрутом, викличе ветеринара й замовить зас?б в?д бл?х. Адже стрес в?д надлишкового потоку ?нформац??, який може стати нав?ть агресивним, – штука серйозна.
Тож, як бачимо, н?що не ма? бути випущено з поля зору в процес? запровадження ?нформац?йних технолог?й у наше життя. Кожен аспект нашо? житт?д?яльност? неминуче ма? набути цифрових характеристик, оск?льки технолог??, "роз?рван?", розкидан? в окремих речах, що нас оточують, – марн?, даремн?, непотр?бн?. Як дорога ?грашка, надто крихка для того, щоб ?? бодай торкатися.
Коли ж виника? ?нформац?йна мережа, нав?ть локальна, користь в?д ?нформатизац?? зроста? експоненц?ально, кожного кроку ефективн?сть зб?льшу?ться чи не на порядок. Сенс ?нформац?йних технолог?й саме у ?х синерг?зм?, ефект? об'?днаних можливостей ? потенц?ал?в.
?нформатизац?я необх?дно характеризу?ться системн?стю. Все потроху включа?ться до д?алогу людина-довк?лля, все набува? активного ?нтерфейсу, дружнього до користувача. Вже б?льше стор?ччя тому – у 1851 роц? – Натан?ел Готорн, американський фантаст ? натхненник розвитку телеграфу, зауважив, що електрика перетворила матер?альний св?т на величезну нервову систему. Земна куля стала величезним мозком з чуттям ? розумом. [7]
Як вже було сказано, можливост? комп'ютер?в, об'?днаних в мережу, – це не просто сума можливостей кожного з елемент?в. Зб?льшення в?дбува?ться астроном?чне. Вже тепер симулювати таку складну хаотичну систему як, скаж?мо, в?рус СН?Ду чи еколог?чний баланс, не забере багато часу. Плюс забезпечу?ться доступ до роботи над цим практично необмежено? к?лькост? фах?вц?в.
Таким чином, завдяки новим можливостям обсяг ? структура знань м?няються ? к?льк?сно, ? як?сно що к?лька рок?в. Тож раз набута осв?та вже не забезпечу? сталого профес?йного р?вня, достатнього на все життя. Пост?йне ж навчання паралельно з роботою вимага? зм?ни принципу осв?ти. А для нового покол?ння – розробки ново? педагог?ки: системи виховання особистост?, адаптовано? до ?нформац?йного сусп?льства.
Окр?м технолог??, науки, осв?ти й виховання, глобал?зац?я ?нформац?йних мереж зм?ню? й ф?зичний спос?б роботи ? навчання, додаючи до них преф?кс теле-, себто дистанц?йний. Таким чином, пошук роботи чи вступ до навчального закладу б?льше не означа? зм?ну м?сця проживання. Б?льше нема? потреби через це розривати родинн? зв'язки. До того ж телеробота дозволя? б?льше часу прид?ляти д?тям, а отже поверта? традиц?? родинного виховання.
Також ? духовне життя людини з поширенням ?нформатизац?? набува? нових рис завдяки новим можливостям. Вихову?ться рел?г?йна терпим?сть, оск?льки р?зко зб?льшу?ться доступн?сть ?нших переконань, доступн?сть в?льного сп?лкування з ?х нос?ями. А як? зм?ни пров?щу? поява такого феномену, як цифровий ?пископат – можливо, цифрову Реформац?ю? В?дв?дування святинь в режим? он-лайн, персональна електронна капличка, електронний молитовник на 10n молитов за секунду – людська вигадлив?сть безмежна, особливо коли на н?й можна заробити.
Анон?мн?сть, деперсон?ф?кац?я, ба нав?ть симуляц?я особи в Мереж? (стать, в?к, осв?та, нац?ональн?сть – будь-що може бути приховане чи зм?нене лише натисканням к?лькох клав?ш) – яких перетворень зазнають моральн? установки особистост?, ?? власна система ц?нностей? ?, в?дпов?дно, система ц?нностей сусп?льства так само ма? зазнати певних трансформац?й.
Ми не можемо вам сьогодн? сказати, куди саме спрямують людство сили соц?ально? ? психолог?чно? адаптац??. Проте ми ц?лком точно зна?мо, що шлях тут буде пройдено чималий.
Одним з найнаочн?ших приклад?в ? перем?щення до в?ртуально? реальност? св?тових культури й мистецтва. Причому тут в?дбува?ться подв?йний процес – одночасно ? виникають специф?чн? мережев? види культурно? та мистецько? д?яльност?, що можлив? лише у г?перпростор?, ? створюються он- чи оф-лайнов? верс?? (себто в Мереж? чи на дисках або ?нших нос?ях ?нформац?? в?дпов?дно) реально ?снуючих музичних твор?в, виставок, музе?в, б?бл?отек, пам'ятник?в тощо.
Перенесення в ?нформац?йний прост?р культурних надбань практично вс?х нац?й ? час?в робить ?х доступн?шими. Адже тепер не треба вишукувати в?льних грошей ? часу, аби в?дв?дати Версаль чи Ерм?таж. Не треба жодних дозвол?в ? статус?в для вивчення раритет?в л?тератури чи мистецтва. Можна "власноруч" повторити роботу археолога чи реставратора, ба нав?ть мазок за мазком працювати з Леонардо над Джокондою... Можна практично все, аж до щогодинного п?дпалу Ерм?тажу, оск?льки оцифрована його верс?я чесно з'являтиметься перед вами ц?л?с?нькою з кожним запуском програми.
Мистецтво ста? справд? близьким народов? – двер? у ц?лий св?т вт?лю? дедал? компактн?ше створ?ння (х?ба це р?ч, якщо ма? дедал? б?льше розуму й несе дедал? б?льшу в?дпов?дальн?сть ? за нашу роботу, ? за дозв?лля, ? за осв?ту!), яке мешка? на нашому робочому стол?.
Комп'ютер уможливив активну вза?мод?ю культурних простор?в кожного з користувач?в, об'?днавши ?х у ?дине культурне буття планети. Культурний прост?р ста? глобальним. Що буде властиво ц?й нов?й культур?: еклектизм чи ун?версал?зм? Вона атом?зу?ться до культурних сфер м?льярд?в ?ндив?дуум?в чи з?лл?ться в ?дину планетарну св?дом?сть?
? ще один, практично ?рреальний аспект: одн??ю з властивостей ?нформац?йного сусп?льства ? безстроков?сть. Право на особисте ?нформац?йне безсмертя. Довг? стор?ччя панування книги вона була безсмертям ?? автор?в. В Мереж? кожен користувач – сам автор свого безсмертя.
Тепер кожна людина може оцифрувати арх?ви, документи, що ?й належать, ? потенц?йно необмежений час ?х збер?гати.[8] Так само практично необмежений час по ф?зичн?й смерт? може тривати обм?н ?нформац??ю м?ж ?? "електронною верс??ю" (арх?вами, статтями, ?нтерв'ю, зверненнями, фото, в?део тощо) та ц?лим св?том ?нших користувач?в.
Чи це не ма? п?дстав стати тим важелем, що ним буде перевернуто св?т? Безсмертн? в?ртуальн? особистост?, чи? життя трива? у г?перпростор?, наповнене цифровими аналогами речей ? явищ матер?ального св?ту... Можливо, це ? ? образ майбутнього?
А яким чином буде перетворено ??рарх?чн? побудови вс?х р?вн?в, враховуючи переважно горизонтальну багатовим?рну структуру ?нформац?йного простору ? в?дсутн?сть потреби дублювання ?х у кожн?й локальн?й н?ш?? Якими мають стати орган?зац??, п?дпри?мства, правл?ння тощо, аби в?дпов?дати цифровим реал?ям?
Базов? показники ?нформац?йного сусп?льства диктуватимуть ? нову пол?тичну реальн?сть. Основним он-лайновим (зд?йснюваним за допомогою Мереж?) блоком в ц?й сфер? ? право кожного отримувати ?нформац?ю про д?яльн?сть влади в реальному час?. Б?льше того, навчен? г?рким досв?дом ?стор?? пол?тичних ман?пуляц?й ? практики ?х приховування, деяк? автори наполягають на потреб? безстрокового збер?гання документ?в ? ?нформац?? про цю д?яльн?сть. [9] Якою тод? стане пол?тика: також ун?ф?кованою ? глобальною?
Як бачите, точного прогнозу не вийшло. Все, що ми змогли зробити, то це побудувати певну к?льк?сть можливих вар?ант?в под?й. Що ж, це – одна з багатьох чар?вних рис нашого з вами життя. Нас, останнього покол?ння старо? ? першого – ново? цив?л?зац??.
? ми не можемо вас вт?шити нав?ть посиланнями на те, що не ми перш? пережива?мо такий переломний момент. Так тоффлер?вська теор?я Третьо? Хвил? стверджу?, що таке траплялося вже дв?ч?: коли прийшла Аграрна цив?л?зац?я Першо? Хвил?, та ?ндустр?альна – Друго?.
Проте, виявля?ться, тод? було легше, бо цив?л?зац?йн? хвил? чемно додержувались черги ? рухались в?д сусп?льства до сусп?льства поодинц?. А коли у дан?й соц?альн?й формац?? переважа? окрема хвиля зм?н, модель майбутнього розвитку пор?вняно легко розп?знати.
Зокрема, це далося взнаки за попередньо?, Друго? Хвил?, коли ?ндустр?альне бачення майбутнього мало значний психолог?чний ефект. Загальне уявлення про ?ндустр?альне майбутн? визначало виб?р, допомагало людям зрозум?ти не лише те, ким вони ? ? ким вони були, але й те, ким вони, в?рог?дно, стануть. Це забезпечувало стаб?льн?сть ? в?дчуття самосв?домост? нав?ть за умов екстремальних соц?альних зм?н.

Сучасн? ж сусп?льства зазнають удар?в одночасно двох (а подекуди ? вс?х трьох) хвиль зм?н, ? жодна ще явно не переважа?. Тож образ майбутнього лама?ться. Нам сьогодн? дуже важко визначити зм?ст перем?н та конфл?кт?в, що ними спричиняються. [10]
Все ж ми можемо ц?лком точно визначити одну дуже важливу ознаку того способу життя, який нас швидко поглина?. Дон Тапскотт, фах?вець з економ?ки цифрового сусп?льства та автор семи популярних роб?т в ц?й сфер?, президент Корпорац?? вивчення Ново? парадигми, сформулював ?? так: "Нове сусп?льство – сусп?льство розумово? прац?, що ?рунту?ться на застосуванн? людських знань до всього, що виробля?ться й до того, як це робиться. Нов? ?де? будуть головним джерелом добробуту". [11]

Так, бюджети кра?н ? корпорац?й ? сьогодн? ор??нтуються на сировину, обсяги рухомо? та нерухомо? власност?, запаси готово? продукц?? та ?нш? матер?альн? вияви добробуту ? гарант?й на майбутн?. Проте новий принцип, ор??нтац?я на нематер?альний – творчий, ?нтелектуальний – потенц?ал, вже працю? в сучасному св?т?. Адже нав?ть коли к?лька цив?л?зац?йних хвиль сп?вд?ють, все ж можна виокремити сферу, що належить до кожно? з них. Таким чином, вже певний час у сусп?льствах функц?ону? б?льш чи менш потужний сектор Третьо? Хвил?. ? в?н вже використову? "новий спос?б дом?нування – створення й експлуатац?ю знань". [12]
Aктори цив?л?зац?? Третьо? Хвил? ? творцями нових принцип?в у сфер? ?нформац?? ? нововведень, менеджменту, культури ? поп-культури, нових технолог?й, програмного забезпечення, осв?ти, педагог?ки, медицини, ф?нансових систем, в?йськового захисту й ?нших послуг, як? вони поширюють на весь св?т. ? треба сказати, це поширення йде дуже усп?шно.
Тут ми хочемо зробити невеличкий в?дступ, аби з'ясувати, чому саме акцент робиться на послугах. Це виплива? власне з визначення ?нформац?йного сусп?льства, яке, проте, викристал?зувалося далеко не одразу. Ось ?стор?я ц??? ?де?.
Вперше в достатньо ч?ткому вигляд? ?дея ?нформац?йного сусп?льства була сформульована наприк?нц? 60-х – на початку 70-х рок?в ХХ стор?ччя. Винах?д самого терм?ну "?нформац?йне сусп?льство" припису?ться Ю.Хаяш?, професоров? Ток?йського технолог?чного ?нституту.
Японський уряд вже тод? вважав дуже важливим для кра?ни, зокрема для ?? економ?ки, з'ясувати перспективи поширення комп'ютерних технолог?й. Тож допов?д? щодо ц??? проблеми готували одразу к?лька груп досл?дник?в. Проте наголос на економ?чних насл?дках зумовив певну обмежен?сть ? прикладний характер продукту роботи японських вчених.
"?нформац?йне сусп?льство" так ? залишилось би просто японською локальною моделлю розвитку, якби паралельно в табор? ?? економ?чних суперник?в – американц?в не з'явилась ще одна концепц?я нового сусп?льства. Це був пост?ндустр?ал?зм Ден?ела Белла, соц?олога.
Терм?н було запропоновано ним ще 1962 року. А в 1974 р. з'явилася основна праця – "Прих?д пост?ндустр?ального сусп?льства". За Беллом, нове, пост?ндустр?альне сусп?льство ?рунту?ться на теоретичному знанн?, яке ? його визначальним принципом, джерелом ?нновац?? та формування пол?тики. В економ?ц? це призводить до поступового занепаду виробництва товар?в як основно? форми економ?чно? д?яльност? й зам?ни його виробництвом послуг. З'явля?ться новий дом?нуючий клас – клас профес?онал?в. У вс?х сферах – економ?чн?й, пол?тичн?й ? соц?альн?й – основний вплив на прийняття р?шень чинять нов? ?нтелектуальн? технолог?? ? новий ?нтелектуальний клас.
? в 70-т? роки в?дбува?ться конвергенц?я цих двох майже одночасно народжуваних ?деолог?й. Продукт схрещення ?дей Хаяш? та Белла залишив за собою назву та прикладну частину в?д винаходу японсько? команди технолог?в та економ?ст?в. Але решту – власне ?деолог?ю, соц?альний, психолог?чний, культурний аспект, все те, що ? склало основу для майбутньо? "цив?л?зац?? Третьо? Хвил?", – решту в?н взяв в?д соц?олог?чного п?дходу Белла. ?деолог?я пост?ндустр?ал?зму мала достатньо сол?дну теоретичну основу й ун?версал?стську ор??нтац?ю для виконання функц?? фундаментально? соц?ально? концепц??. [13]
Тож, повертаючись до питання акценту та послугах: Белл за основну рису пост?ндустр?ального сусп?льства (що перейшла до теор?? ?нформац?йного сусп?льства) визнача? перех?д в?д виробництва речей до виробництва послуг, причому послуг, пов'язаних перш за все з охороною здоров'я, осв?тою, досл?дженнями ? управл?нням.
Ця особлив?сть пост?ндустр?ального сусп?льства т?сно пов'язана з? зм?нами у розпод?л? занять: спостер?га?ться зростання ?нтел?генц??, профес?онал?в ? "техн?чного класу". [14]
? на ш?стдесят?-с?мдесят? роки це вже не було голими теоретичними викладками. Адже к?льк?сть службовц?в вперше перевищила к?льк?сть роб?тник?в ще 1955 року. 15 ? це не ?дина характеристика, що зазнала зм?н в?д початку наступу ?нформац?йних технолог?й на всьому фронт? усталеного способу життя.
Елв?н ? Хайд? Тоффлери ц?лком в?рно в?дзначили, що вся структура сусп?льства зм?ню?ться, коли однор?дн?сть сусп?льства Друго? Хвил? зам?ню?ться р?знор?дн?стю цив?л?зац?? Третьо? Хвил?. Цив?л?зац?я, що надходить, готу? для нас новий кодекс повед?нки й виводить нас в?д стандартизац??, синхрон?зац?? й централ?зац??, в?д концентрац?? енерг??, грошей ? сил. [16]
Фактично, ми ста?мо св?дками поворотного моменту сп?рал? ?стор??. Це в?дбува?ться прямо у нас на очах: глобальна ?нформатизац?я уможливлю? ?нтенсиф?кац?ю й розширення масштаб?в прямих р?вноправних вза?мод?й м?ж людьми. Це явище далеко не нове. Людство вже знайоме з ним з попередн?х час?в. Однак ран?ше такого роду вза?мод?? могли в?дбуватись т?льки у малих групах людей, у родинних чи сус?дських сп?льнотах.
Тепер таке село стало завб?льшки з ц?лу планету. Виходить, людство з в?докремлених, ?ндив?дуал?зованих, розмежованих ст?льник?в мегапол?с?в поверта?ться знов до способу сп?вжиття, коли кожен об'?днаний з кожним. А вс? наш? передбачення майбутнього, перем?щення до нового соц?ального простору, тепер вже ?нформац?йного, насправд? ? ретро-футуризмом. Себто ми буду?мо старе нове сусп?льство.
В?рн?ше, стосовно Укра?ни, ми лише накопичу?мо сили й засоби для цього буд?вництва. А створення справжнього "д??вого пол?морфного ?нтерактивного середовища" й прокладення потужно? ?нформац?йно? маг?страл? [17] – шлях, який вм?щу? багато крок?в. Ми зробили лише перш?, ? то навпомацки.
Нами подолано певну в?дстань лише щодо розвитку двох елемент?в ?нформац?йного простору – Hardware та Software. Але самих апаратного забезпечення (техн?ка та телекомун?кац?йн? канали зв'язку) та прикладно? математики й програмного забезпечення недостатньо.
Не вистача? елементу, що орган?зу? цей прост?р, дозволить ор??нтуватися в ньому та св?домо обирати напрямок кожного наступного кроку. Ми ма?мо на уваз? Orgware, компоненту, яку складають л?нгв?стичн? засоби та орган?зац?йно-правове забезпечення. [18]
Цей процес поклада? на Укра?ну тим б?льше в?дпов?дальност?, що в?д його результату, в?д того, наск?льки укра?нським буде наш сегмент ?нформац?йного простору, залежить наше майбутн?. Причому не лише ступ?нь участ? в м?жнародних ринках чи представлення у глобальних представницьких структурах, але й збереження власного культурного, мовного, ?нтелектуального середовища.
Нашим завданням, окр?м усього ?ншого, ? збереження тако? нац?онально? та пол?тично? одиниц? як "Укра?на", а не просто ще одного ареалу д?? норм ? принцип?в, вироблених для ?нших учасник?в, що виявились сильн?шими й б?льш ст?йкими перед навалою перем?н.
Дон Тапскотт, один з тих, що укладають принципи "конституц?? ?нформац?йного сусп?льства", у передмов? до сво?? книги зауважив: "В?дкрит?сть ? м?нлив?сть надають великих можливостей для вашо? кра?ни ? всього людства, але й небезпеки хова? в соб? чимал?". [19]
Ми ц?лком под?ля?мо його спод?вання на те, що ?нформац?йне сусп?льство, ? в Укра?н? також, стане "св?том нереал?зованих небезпек та реал?зованих перспектив". [20] Проте ще в Х?Х стор?чч?, коли т?льки-но запроваджували телеграф, першу ласт?вку телекомун?кац?йно? ?нфраструктури майбутнього, Генр? Торо, видатний американський ф?лософ ? письменник друго? половини Х?Х стор?ччя, застер?гав в?д пол?пшених засоб?в за непол?пшено? мети.
Це поверта? нас до проблеми вироблення стратег?? розвитку – ? не лише укра?нського ?нформац?йного сусп?льства, але Укра?нсько? держави загалом. В уряду, б?знесу, ?нтелектуально? ел?ти, кожного громадянина ма? бути ?дине сп?льне бачення майбутнього Укра?ни.

З цього приводу, не вдаючись проте до песим?зму, варто процитувати Паулу Уймонен, експерта Програми розвитку ООН: "Хоча ?стинно, що ?нформац?йн? технолог?? ? ?нструментом соц?ального розвитку, сам? по соб? вони не зм?нять сьогодн?шн? сусп?льства. Говорити про ?нформац?йну революц?ю щонайменше лицем?рно, коли взяти до уваги, що фундаментальн? аспекти сучасних сусп?льств швидше в?дтворюються, н?ж зм?нюються в планах розвитку ?нформац?йного сусп?льства.
Необх?дно заново серйозно обм?ркувати принципи побудови наших сусп?льств. Питання в тому – як? Що ви робите по тому, як сказали "еврика!"? Так, в?дправною точкою ? знаходження однодумц?в, поширення ?дей серед друз?в ? колег – людей, що безпосередньо мають в?дношення до нового способу життя.
Паула Уймонен
 

Але наступною стад??ю ма? бути орган?зац?я мереж? однодумц?в дал?, поза безпосередн?м соц?альним оточенням. Ц?ле сусп?льство ма? под?ляти сп?льну точку зору на необх?дн? перетворення. Це обов'язково ма? бути зроблено, як за допомогою ?нструмент?в типу ?нтернету, так ? ?ншими засобами, задля досягнення максимуму можливого.
Зрозум?ло, що знадобляться тяжк? зусилля. Це не буде легко – перепон багато, ? вони важк?. Однак, ми справд? не ма?мо великого вибору. Ми сам? повинн? реформувати наш? сусп?льства, ?нформатизувати ?х. Докласти вс?х сил до того, аби кожен соц?альний ?нститут набув форми, оптимально? для ц?лей нового сусп?льства.
Чи будемо сид?ти й спод?ватися, що хтось вигада? комп'ютерний в?рус, який знищу? вс? негативи й зам?ню? ?х – але знов ж таки, чим?.." [21]
Як бачимо, самими м?кроч?пами не в?дбудемось, нав?ть позапихавши ?х в ус? шпарини. Та коли й усе людство насл?дуватиме того "передовика виробництва", й понашпигову? себе ч?пами як гуску гречкою, справи це не зрушить.
Р?шення зовс?м в ?ншому. Зм?ни мають бути системними, такими, що зачеплять кожний елемент сусп?льно? будови, кожен прояв особистост? в ?? самореал?зац??, що в?д?б'ються на самих принципах функц?онування сусп?льного орган?зму. ? лише коли перетворення в?дбудуться у сам?й структур? сусп?льних в?дносин, ми зможемо говорити, що ?нформац?йне сусп?льство в?дбулося. 
  (с) Проект "Укра?нська мережа ?нформац?йного сусп?льства"