Економ?ка посткап?тал?зму: В?ртуал?зац?я та ?нформатизац?я

Доки тривали дискус?? щодо того, яку схему економ?чного розвитку варто обрати Укра?н? – кап?тал?стичну чи соц?ал?стичну (результатом яких, до реч?, так ? не стала виразна в?дпов?дь, куди ж ми йдемо?), час взагал? зняв цю проблему з порядку денного вс?х кра?н.
Виходом стала поява ?нформац?йних технолог?й, як? ? диктують сьогодн? дедал? б?льш?й к?лькост? економ?к, корпорац?й, окремих п?дпри?мц?в ? споживач?в, яким саме чином зд?йснювати економ?чн? вза?мод?? вс?х р?вн?в, що ? головним ресурсом ? ц?нн?стю, яким чином форму?ться додаткова варт?сть продукту... Тож завдяки поширенню глобально? ?нформатизац?? нин? активно йде формування так звано? "мережево? економ?ки", основною характеристикою яко? ? громадсько-мережева форма управл?ння.
Ця економ?чна схема вже була колись зад?яна – проте ?? вит?снили кап?тал?стичн? в?дносини, що характеризувалися ?ншими, ринковими й ??рарх?чними формами управл?ння. Ймов?рно, що останн? виникли, якщо сл?дувати лог?ц?, у в?дпов?дь на нездатн?сть громадсько? (мережево?) форми управл?ння забезпечити ефективне обслуговування системи розпод?лу прац?, коли ця система почала виходити за рамки громади.
Причиною цього були обмежен? можливост? тогочасних засоб?в комун?кац?? та систем обм?ну ?нформац??ю. Вони вже не встигали забезпечити розширюваному колу людей той р?вень обм?ну ?нформац??ю, який необх?дний для нормально? роботи громадсько? економ?ки. [22]
Як узагальнюючий, тут буде доречний висл?в Нобел?вського лауреата з економ?ки Фр?др?ха фон Хай?ка, що становлення в процес? соц?ально? еволюц?? ринку кап?тал?зму пов'язане з переходом в?д орган?зовано? маленько? групи людей, що перебувають одне з одним в безпосередньому контакт?, до розширеного економ?чного ладу. [23]
Певне, на початку ХХ? стор?ччя соц?альна еволюц?я завершу? св?й черговий виток, ? сучасна економ?чна система може незабаром опинитися у т?й точц?, коли оцей "розширений економ?чний лад" базуватиметься саме на сп?льнот? людей, що "перебувають одне з одним в безпосередньому контакт?".

Виходячи з цих характеристик, терм?н "мережева економ?ка" може бути зам?нений на "громадська економ?ка" чи, у сучасн?ших терм?нах, на "економ?ка прямих р?вноправних зв'язк?в". Цим питанням займа?ться доктор ф?лософ?? Серг?й Паринов, голова департаменту ?нституту економ?ки та орган?зац?? промислового виробництва СО РАН, в?н же ? автором терм?ну "економ?ка прямих р?вноправних зв'язк?в". [24] Загалом у допов?д?, п?дготовлен?й ?вропейською Ком?с??ю, глобальна мережева економ?ка визнача?ться як "середовище, в якому будь-яка компан?я чи ?ндив?д, що перебувають у будь-як?й точц? економ?чно? системи, можуть контактувати легко ? з м?н?мальними витратами з будь-якою ?ншою компан??ю чи ?ндив?дом з приводу сп?льно? роботи, для торг?вл?, для обм?ну ?деями ? ноу-хау, чи просто для задоволення".[25]
		Серг?й Паринов

Повертаючись до укра?нських реал?й, запита?мо: можливо, з самовизначенням щодо мережево? економ?ки ми можемо звол?кати так само, як ? з економ?кою кап?тал?стичною чи соц?ал?стичною? Чому б ? тут не пустити все самопливом, мовляв, час знов усе вир?шить?
? знов киватимем на багату й усп?шну ?вропу, яка, виявля?ться, так само шука? легших шлях?в. Але ж Рада ?вропи таки знайшла аргументи на п?дтримку активно? позиц?? та форсування под?й.
"Чому не можна звол?кати? Бо конкурентоспроможн? постачальники мереж ? послуг поза ?вропою дедал? активн?ш? на наших ринках. Для тих компан?й, що в?дставатимуть, ц?ною пов?льн?ших темп?в л?берал?зац?? стане жорстк?ший двоб?й з б?льш динам?чними ?ноземними конкурентами й менший внутр?шн?й ринок.
Час вичерпу?ться. Якщо не пришвидшити д?й, вигоди в?д ново? економ?ки ми матимем або п?зно, або й н?коли". [26]
Полем конкуренц?? в ?нформац?йну добу ? континентальн? економ?чн? рег?они й св?тов? ринки. Агрес?я, що ?? проявляють динам?чн?ш? компан??, як? вже зм?нилися в?дпов?дно до нових умов ринку, зроста?. Вже 1998 року зовн?шня торг?вля складала, пор?вняно з 1950-м, втрич? б?льшу долю св?тового доходу. [27]
Проте, це прив?д зовс?м не для розпачу. Кра?ни, що мають сьогодн? статус "розвинених" насправд? ? такими, але здеб?льшого в терм?нах Друго? Хвил?. Масштабна ?ндустр?альна економ?ка надто глибоко вкоренилася в ?хн?й лад. ? сьогодн? позиц?? вс?х високорозвинених ?ндустр?альних кра?н похитнулись через з?ткнення Третьо? хвил? ?з застар?лими економ?чними ?нститутами Друго?.
? дал? напружен?сть м?ж цив?л?зац??ю Третьо? Хвил? ? двома б?льш ранн?ми цив?л?зац?ями зростатиме. Нова цив?л?зац?я боротиметься за глобальну гегемон?ю так само, як це робили модерн?затори Друго? Хвил?. [28] Чи буде Укра?на одн??ю з лави модерн?затор?в? А чи через безд?яльн?сть ? непевн?сть у власному вибор? й потребах знов стане колон??ю, об'?ктом впливу усп?шн?ших держав?
Саме св?домий виб?р, що зумовить в?дпов?дну державну пол?тику у сфер? перш за все осв?ти й науки, ? гарантом включення Укра?ни до авангарду Третьо? Хвил?. Але зовс?м не величезн? витрати на нов? технолог?? чи марш-кидки з? зб?льшення бюджету.
Адже саме г?гантський стрибок в ?нтелектуальн?й сфер? сусп?льства (який ми зробили разом з ус?м людством, ? нам не треба н?кого наздоганяти, сл?д лише не втратити здобуте) – а не комп'ютеризац?я ? не ф?нансов? ман?пуляц?? – поясню? розвиток мережево? економ?ки.
Нов?тн? комп'ютерн? розробки дозволяють створювати безмежно р?зноман?тну й недорогу продукц?ю. Ц?ну цього розма?ття фактично анулюють ?нформац?йн? технолог??.
?нтелект планети, об'?днаний в мережу, прискорю? розвиток технолог?й майбутнього у вс?х науком?стких галузях, що ран?ше прогресували пов?льно через "неповоротк?сть" великих масив?в даних, як? треба було обробити для отримання нових результат?в.
Сьогодн? ?диною причиною того, що ми й дос? возимо величезну к?льк?сть сировини типу боксит?в, м?д? чи н?келю через усю планету, – це в?дсутн?сть технолог?й з переробки наявних у дан?й м?сцевост? природних ресурс?в на необх?дн? зам?нювач?. Т?льки-но ми здобудемо таку можлив?сть, в?дпаде необх?дн?сть цих перевезень. ? в результат? – знов ж таки економ?я.
Загалом, в економ?ц? Третьо? Хвил? знання зам?нять ? ресурси, ? транспортування. Те ж можна сказати й про енерг?ю.
Найкращим доказом того, що знання зам?нюють будь-як? ресурси, стали нещодавн? винаходи у галуз? надпров?дник?в, як?, як м?н?мум, зменшують к?льк?сть енерг??, так необх?дно? для випуску кожно? одиниц? продукц??.
?нформац?йн? технолог?? уможливили розм?щення виробництв в?ддал?к м?ських центр?в. ? при цьому, тим не менш, значно скорочуються видатки на транспорт ? енерг?ю. [29]
Все вищеперераховане означа?, що нав?ть небагата кра?на може за наявност? мережево? економ?ки опинитись на висот?. Тобто, Укра?на справд? ма? непоган? перспективи щодо виходу в авангард св?тово? економ?ки. Нам сл?д лише залучити до нового способу зд?йснення економ?чних стосунк?в щонайб?льшу к?льк?сть економ?чних агент?в та споживач?в.
Рада ?вропи ? щодо цього ма? д??вий рецепт. Зг?дно з ?? рекомендац?ями, найб?льш ефективними засобами подолання пов?льного зб?льшення ?нформатизованого сектору економ?ки ? ?н?ц?ативи у прикладн?й сфер?. Вони зд?йснюють функц?ю демонстрац?? можливостей ?нформац?йних технолог?й, котра допомага? поширенню ?х використання. [30]
Ще одн??ю особлив?стю, що ?? несуть ?нформац?йн? технолог?? в економ?ц?, ? масове ?ндив?дуальне виробництво. Якщо промислова економ?ка створила масове виробництво, то нова, цифрова економ?ка створю?, так би мовити, масову ?ндив?дуал?зац?ю – масове виробництво ?ндив?дуальних (настроюваних) продукт?в ? послуг – включаючи дан?.
Ця нова схема вимага? б?льшого, значно б?льшого обсягу знань – нав?ть "побутових", повсякденних. Що казати, якщо вже й "Макдональдс" утворив Ун?верситет гамбургер?в. [31]
Знання зменшують потребу у сировин?, прац?, час?, простор?, кап?тал? й ?нших ресурсах. Вони стають незам?нним засобом – основним ресурсом сучасно? економ?ки, ц?нн?сть якого пост?йно зроста?.
В?дбува?ться, якщо так можна сказати, "ко?н?тивна революц?я", що геть зм?ню? серед ?ншого й економ?ку, нац?ональну чи св?тову. Саме так, революц?йною економ?ку Третьо? хвил? робить той факт, що коли земля, праця, сировина й, можливо, нав?ть кап?тал можуть розглядатися як обмежен? ресурси, то знання фактично невичерпн?.
На в?дм?ну в?д доменно? печ? чи заводсько? л?н??, знання можуть використовуватись одночасно безмежною к?льк?стю учасник?в ринку. ? останн? можуть використати ?х, аби створити ще б?льше знань. [32]
Знання – ?дине, що взагал? явля? ц?нн?сть за к?берпросторово? економ?ки. Роб?тник розумово? прац? – це головне надбання будь-яко? орган?зац??. Праця – б?льше не товар. Це дедал? б?льшою м?рою уд?л автоматизованих л?н?й. Головне – знання й творч? зд?бност?. Головний зас?б виробництва – ?нтелект самого трудящого.
Компан?ям у нових перегонах ?дину сутт?ву перевагу нада? навчання, що трива? протягом усього життя. Людям треба отримувати ?нформац?ю тод?, коли вона ?м знадобилась, причому не в?дходячи в?д робочого м?сця. [33] "Навчання без в?дриву в?д виробництва" набуло нового зм?сту. Тепер це навчання, що ? нев?д'?мною часткою виробництва. "Робоче м?сце" ? "м?сце учн?вське" сьогодн? визначають те саме поняття.
Це надзвичайно важливо для виживання виробництв, адже ?нновац?йна природа ?нформац?йно? економ?ки дикту? принцип "Зроби сам так, аби твоя продукц?я застар?ла". Сьогодн? це один з дев?з?в ф?рми "Майкрософт". Продукц?я все одно застар??, ось лише головну роль в цьому в?д?грають конкуренти. [34]

Саме так, ця формула д?? ? для найм?цн?ших г?гант?в економ?ки. З технолог?чним прогресом, який щодня в?дкрива? нов? способи обслуговувати вчорашн? ринки, монопол?? "раз ? надовго" зам?нюються конкурентними полями битви. Нав?ть якщо монопол?? утворюються, темп технолог?чних перетворень загрожу? ?м недовгов?чн?стю. Динам?чне змагання – сутн?сть того, що австр?йський економ?ст першо? половини ХХ стор?ччя Йозеф Шумпетер назвав "творчою руйнац??ю", – ? природою к?берпросторово? економ?ки. [35] Це породжу? необх?дн?сть у пост?йному зб?льшенн? обсяг?в знань, що також стимулю? економ?чний розвиток, появу нових компан?й ? нових продукт?в у ц?й галуз?. Але ?нформац?йн? потреби економ?ки вже не задовольняють традиц?йн? навчальн? заклади.
		Йозеф Шумпетер

Тож виникають величезн? ? пост?йно зростаюч? можливост? створення нових товар?в ? послуг у сфер? навчання. Адже к?льк?сть "б?лих ком?рц?в", високопрофес?йних службовц?в, вже перевищила 60% в?д загального обсягу робочо? сили (на 1900 р?к вони становили 20%). Саме вони найб?льше зац?кавлен? у збереженн? й п?двищенн? свого фаху, а отже – у знаннях. [36]
При цьому кожен почува? серйозну в?дпов?дальн?сть за те, аби навчатися до к?нця сво?х дн?в. Найб?льш? вимоги у цьому план? виникають до менеджер?в, до тих, хто керу? процесами у будь-як?й економ?чн?й орган?зац??.
З цього приводу Кен Альварес, в?це-президент з кадр?в ф?рми "Сан", каже: "В процес? прийняття нових технолог?й менеджерам потр?бн? нов? знання й вм?ння, аби розробляти нов? системи орган?зац?? прац?. Це мають бути соц?отехн?чн? системи, як? оптим?зують ? соц?альн?, ? технолог?чн? складов? ново? роботи.
К?нцева мета поляга? в тому, щоб, з одного боку, значно п?двищити продуктивн?сть виробника, а з ?ншого – п?двищити р?вень його мотивац??, задоволення як?стю профес?йного життя. [37]
Сьогодн? це справд? серйозн? показники будь-якого виробництва. Зростаюча спец?ал?зац?я й швидка зм?на квал?ф?кац?йних вимог знижують вза?мозам?нн?сть прац?. Горизонтальна моб?льн?сть в межах одн??? профес??, скаж?мо, "?нженер" чи "л?кар", стала дуже проблематичною, оск?льки вимага? чи не докор?нно? переп?дготовки й зм?ни профес?йних навичок, суто спец?ал?зованих для кожно? економ?чно? н?ш?.
Таким чином, ? безроб?ття перейшло з к?льк?сного в як?сне: аби знайти роботу, доводиться засвоювати величезний масив знань. ? це справедливо для дедал? б?льшо? к?лькост? профес?й. Але це зовс?м не означа?, що представники "роб?тничих" профес?й вит?сняються з ринку прац?. Вони лише весь час п?двищують власну квал?ф?кац?ю. Тобто, пролетар?ат ста? "ко?н?тар?атом".
Однак самим знанням справа не обмежу?ться. Службовц? заохочуються не лише за сво? рац?ональн? зд?бност?, але й за використання в робот? сво?х емоц?й, ?нту?ц?? та уяви. Ось чому маркуз?анськ? критики вбачають у цьому ще б?льш пагубну "експлуатац?ю" службовц?в. [38]
Тож для ефективного функц?онування економ?чно? орган?зац?? потр?бне повноц?нне забезпечення основним ресурсом ново? економ?ки – знанням, та в?дпов?дна "як?сть роб?тника", що виража?ться не лише працездатн?стю й продуктивн?стю, але й ?нтелектом, здатн?стю до творчост?.
Але для орган?зац?й бодай одного сектора економ?ки ?сну? ще додаткова умова виживання на ринку. Принаймн? так вважа? Рон Зоммер, голова Ради директор?в "Дойче Телеком". В?н говорить про виникнення нового супер-сектора, ?менованого TIMES. Ця абрев?атура розшифрову?ться у переклад? з англ?йсько? як Телекомун?кац??, ?нформац?йн? технолог??, Мультимед?а, Розваги та послуги Безпеки.
Зокрема, Зоммер зазнача?: "досв?д США св?дчить, що на крупному ринку ?нновац?? можуть бути запроваджен? швидше й економ?чн?ше. Нам в ?вроп? необх?дний крупний ринок для того, аби повн?стю скористатися можливостями, що ?х надають нов? технолог??, зокрема наступний стрибок технолог?? – моб?льна комерц?я.
Потр?бен дуже великий обсяг ?нвестиц?й. ?х повернення напряму пов'язане з розм?ром ринку, який ? вигра? в?д запровадження ?нновац?й. Для ?нвестування м?льярд?в в ?нновац?йн? технолог?? потр?бн? п?дпри?мства, що мають сутт?вий ф?нансовий базис.
Можлив?сть утримувати взятий темп ? такою ж важливою, як ? ?нфраструктурн? ?нвестиц??, оск?льки такий р?вень розвитку може окупатись лише на довгостроков? основ?. Це ? одн??ю з причин, через яку розм?р компан?? – ключовий фактор в умовах виживання ринку, що швидко розвива?ться". [39]
Проте Зоммер не наполяга? на ун?версальност? застосування цього принципу. В?н звужу? сферу його д?? до TIMES-сегменту ринку: Позиц?я "не велика компан?я зм?та? малу, але швидка випереджа? пов?льну" б?льше не ? правдою, принаймн? не в наш?й галуз?, – каже в?н. Сьогодн? для того, щоб вижити, компан?я ма? бути ? крупною, ? швидкою.
Початок процесу злиття компан?й було покладено першим об'?днанням, зд?йсненим зг?дно закон?в доби ?нтернету. Time Warner, найб?льший ? найв?дом?ший у св?т? мед?а-конгломерат, фактично був поглинений компан??ю AOL, постачальником послуг ?нтернету, якому всього к?лька рок?в. Це св?дчить, наск?льки р?зко баланс корпоративно? влади зсунувся п?д впливом ?нформатизац??.
Якщо ж говорити про виробництво загалом, а не лише про TIMES, сл?д зазначити ще к?лька особливостей, що ?х принесла Мережева Доба економ?ки.
Ще у 80-т? роки зах?дн? досл?дники економ?чно? ефективност? впровадження ?нформац?йних технолог?й виявили "парадокс продуктивност?" [40], який означа?, що в результат? цього впровадження продуктивн?сть на об'?кт? зроста? дуже мало. [41]
Нов? досл?дження, проведен? 1996-97 року дали пояснення цьому парадоксу. Ефект в?д впровадження проявля?ться здеб?льшого в ?нш?й якост? – наприклад, у зб?льшенн? споживчо? вартост? вироблюваного продукту, у пришвидшенн? економ?чного зростання тощо. [42]
Б?льш точно специф?чн? параметри г?перпросторово? економ?ки описан? економ?стом ? футуристом Кев?ном Келл?, одним з редактор?в журналу Wired. Келл? зв?в ц? параметри до дванадцяти нових особливостей (чи правил) сучасного економ?чного середовища. Наведемо найб?льш значущ?.
По-перше, поява в мереж? небагатьох нових додаткових об'?кт?в може сутт?во зб?льшити позитивний ефект для вс?х користувач?в. Ця риса мережево? економ?ки прямо суперечить двом з найфундаментальн?ших акс?ом доби ?ндустр?ально? економ?ки: