?нформац?йн? технолог??: в?д народження до к?нця "п?сково? доби"

Коли п?встол?ття тому починала працювати обчислювальна машина ENIAK зразка 1947 року, в ц?лому П?ттсбурз? тьмян?шало св?тло, а температура пов?тря в прим?щенн?, де вона працювала, п?двищувалась до 55°.
Сьогодн? таких монстр?в минулого, як ENIAK та синхрофазотрон, що були завб?льшки з невеликий будинок, енерг?? жерли як такого ж розм?ру чорна д?ра, а з приводу ?хньо? продуктивност? дуже п?дходив висл?в про "гору, яка народила мишу", – сьогодн? ми сприйма?мо ?х та само, як п?рам?ди – величн? пам'ятники ?стор??, як? й створен? були для того, аби бути пам'ятниками ? б?льш н?чим.
Наск?льки далеко ми в?д?йшли в?д них за якихось жалюг?дних п'ять десятк?в рок?в! Нав?ть якщо не брати до уваги "прискорення" ?стор?? (адже в тому самому пром?жку часу, що колись ледве вм?щував одну значущу под?ю, нин? юрмиться ?х ст?льки, як в одн?й невеличк?й ер?), темпи залишаться астроном?чними.
Американська звичка будь-що абстрактне переводити в "намацуван? одиниц?" дозволила Донов? Тапскотту дати дуже влучне визначення цьому явищу: "Якби автомоб?льна техн?ка розвивалася, як м?кропроцесорна, автомоб?л? сьогодн? мчали б з? швидк?стю 20 000 к?лометр?в на годину, а коштували б два долари!". [51]
Але коли автомоб?ль спростив доступ до об'?кт?в у простор?, ?нформац?йн? технолог?? зробили значно важлив?шу для розвитку людства р?ч – вони наблизили до кожно? людини знання. Автомоб?ль допомага? здеб?льшого розповсюдженню товар?в. ?нформац?йн? технолог?? сприяють створенню нових знань, продукт?в, виробництв.
? ще одне: якщо автомоб?ль багаторазово зб?льшив споживання енерг??, викид залишкових продукт?в виробництва та видобуток ? обробку сировини, як паливно?, так ? ?нших ?? вид?в, то ?нформац?йн? технолог?? потроху запускають цю ентроп?ю ресурс?в у зворотному напрямку. Людська цив?л?зац?я дедал? менше шкодить планет?, ? це дозволя? природ? в?дновлювати себе – серед ?ншого ? те, що людина занапастила за минул? стор?ччя. З кожним покол?нням "розумно?" техн?ки для отримання дедал? б?льших результат?в потр?бно дедал? менше енерг??, часу та матер?ал?в.
Поява лише телематичних (таких, що працюють на в?дстан?) засоб?в керування дорожн?м рухом принесе вигоду одразу вод?ям, м?сцевим громадам (особливо у густонаселених районах) ? виробництвам через скорочення руху, зб?льшення дорожньо? безпеки, зниження витрат на в?дновлення довк?лля й енерг?ю, а також економ?ю часу. [52]
Все це – за рахунок того ж принципу, що використову?ться за траф?ку ?нформац?йних поток?в: спрямування ?мпульс?в з пункту А до пункту Б вс?ма в?льними шляхами, з використанням вс?х в?льних вузл?в. До реч?, як св?дчить статистика, з розвитком електронних мереж темпи зростання автомоб?лебуд?вництва падають. [53]
Загалом же ?нформац?йн? мереж? – найеколог?чн?ший винах?д людства. Окр?м того, що ?нтернет дозволя? "розселити" мегапол?си й промислов? центри м?стечками та поселеннями – люди можуть дистанц?йно працювати будь-зв?дки, до того ж за рахунок оптим?зац?? виробництва скорочу?ться штат роб?тник?в нетворчих профес?й, що дос? юрмилися в цехах та на фабриках. Це – серйозне полегшення для локальних екосистем, бо ж в?домо, що велик? скупчення людей ? надзвичайно нееколог?чними.
Одним з момент?в, що дозволя? скоротити обсяг еколог?чно? шкоди, ? також е-комерц?я. Сьогодн? у св?т? близько 100 м?льйон?в користувач?в ?нтернету. Б?льш?сть з них нада? перевагу зд?йсненню покупок в режим? он-лайн. При цьому значно менше забрудню?ться довк?лля завдяки тому, що не ?дуть машиною чи автобусом (що дозволя? зменшити к?льк?сть рейс?в) до найближчого магазину за черговою баночкою пива, а замовляють ?? соб? ?нтернетом. Фах?вц? з Worldwatch Institute п?драхували, що при цьому економ?я сукупно? витрати пального на доставку продукт?в споживачам склада? 90 (!) в?дсотк?в.
До того ж у найближч? с?м рок?в, на як? прогнозу?ться масовий розкв?т електронно? комерц??, оч?ку?ться скорочення торг?вельних площ на 420 м?льйон?в квадратних метр?в. При цьому буде зекономлено близько 53 м?льярд?в к?ловат-годин електроенерг??, необх?дно? для ?х обслуговування. Зараз для виробництва тако? к?лькост? енерг?? працю? 21a електростанц?я.
Не менш промовисто вигляда? й статистика з використання паперу. Його споживання в глобальному масштаб? зб?льшилось з 1950 року вшестеро. А його виробництво "з'?да?" чотири в?дсотки вс??? енерг??, вироблювано? людством. При цьому 90 в?дсотк?в паперу використову?ться одноразово ? тут-таки знищу?ться, складаючи 40% вс?х твердих в?дход?в в м?ськ?й м?сцевост?.
Bank of America лише за рахунок вказ?вки збер?гати всю ?нформац?ю в електронному вигляд?, а роздруковувати ?? у випадку необх?дност? на папер? з двох бок?в, скоротив споживання паперу на 25 в?дсотк?в. Це зекономило йому 500 тисяч долар?в на р?к. ? це лише початок, оск?льки "необх?дн?сть" у б?льшост? випадк?в була продиктована незвичн?стю обробки ?нформац?? з екрану мон?тора.
За подальшо? соц?ально? адаптац?? до нового св?ту цифри будуть ще б?льш вражаючими. Ефект значно примножиться ? здобуде справд? глобальних масштаб?в, коли вс? ми навчимося працювати у склад? планетарних колектив?в, куди входять фах?вц? р?зного в?ку, нац?ональностей та профес?йних знань. [54]
Об'?днання можливостей вс?х фах?вц?в у в?ртуальному робочому колектив?, та на вищому р?вн? – сп?вд?я й цих колектив?в, дозволить оц?нювати й розв'язувати антропогенн? проблеми еколог?чних макросистем. Але, як каже Алан Кей, один ?з батьк?в-засновник?в сучасного комп'ютера, який ? автором ?де? сп?лкування з комп'ютером не через рядок завдань, а через метафоричн? зображення (т? сам? в?кна, ?конки, кнопки на мон?тор?), а також багато чого ?ншого, що визначило сьогодн?шн?й вигляд ? роль комп'ютера... Тож, як каже той самий Кей, хоча нове комп'ютерне середовище д?йсно дозволить працювати над щонайскладн?шими проблемами, обов'язково необх?дно потурбуватися щодо того, аби перем?ни були позитивними.
Телебачення ма? стати останн?м засобом масово? ?нформац??, бездумно розробленим й випущеним у св?т без в?дпов?дного попередження м?н?стерства охорони здоров'я! [55] Хоча тут так само не сл?д доходити до фанатизму на зразок фоб?й щодо електросмогу.

У будь-якому випадку, електронна ера вже не заверне назад, а ця ера за визначенням ? добою еколог??. Маршалл Маклюен, видатний "ф?лософ комун?кац?й" ХХ стор?ччя, описав це так: "Мабуть, найб?льша революц?я, яку т?льки можна соб? уявити в галуз? ?нформац??, в?дбулась 4 жовтня 1957 року, коли Супутник створив нове оточення вс??? планети. Вперше св?т природи виявився повн?стю вм?щеним у зроблений людиною контейнер. В момент, коли Земля опинилася всередин? цього нового артефакту, ск?нчилась Природа й народилася Еколог?я. Еколог?чне мислення стало неуникним, т?льки-но планета п?днеслася до статусу витвору мистецтва". [56]
		Маршалл Маклюен

Природа – це те, що живе саме по соб? навколо людини, ? забира? на себе все, що людина лиша? по сво?й д?яльност?, дедал? бурхлив?ш?й. Еколог?я – це середовище, що ? часткою людини та ?? д?яльност?, ? включа? в себе ? те, й ?нше. В ?нформац?йному сусп?льств? еколог?я – нев?д'?мна частка будь-яко? д?яльност? людини.
Гармон?зац?я сусп?льства та його стосунк?в з природою в епоху Мережевого ?нтелекту – результат доступност? та "планетизац??" знання, якщо так можна назвати явище, протилежне колишн?й приватн?й та нац?ональн?й приналежност? знання, явище, яке характеризу? всепланетний доступ, використання та примноження знання.
Практично все це забезпечу? технолог?я. Лише дванадцять рок?в тому передача ?нформац?? йшла з? швидк?стю дв? стор?нки за секунду. У нов?й мереж? швидк?сть передач? – дв? невеликих публ?чних б?бл?отеки за секунду. [57]
?нформац?йна незалежн?сть особи зб?льшу?ться: тепер практично будь-яку потр?бну ?нформац?ю, якщо вона вже колись була орган?зована, можна отримати з Мереж?, а не чекати, доки буде можлива консультац?я у котрогось фах?вця.
Так до епохи Всесв?тнього павутиння в компан?? "?нтел" працювало б?льше високооплачуваних телефонних консультант?в, н?ж маркетолог?в ? розробник?в продукт?в. Сьогодн? вс?х ?х зам?ню? дов?дковий сайт компан??.
Ми недаремно наголосили на тому, що незалежн?сть в?д служб стосу?ться знання, вже ?снуючого в Мереж?. Що ж стосу?ться створення нових знань, то тут якраз в?дкриваються безмежн? можливост? сп?впрац?.
Ви вир?шу?те якесь завдання? Ви шука?те в?дпов?дь? Виходьте в Мережу. Вам допоможуть у ваших досл?дженнях знавц?, про ?снування яких ви й не п?дозрювали, ? з якими ще не так давно не могли б зв'язатися, якби й знали про них.
Джоел Бернбаум, хоча й працю? в?це-президентом "Хьюлетт-Паккард", ма? переконання вже цифрового сусп?льства, ? ми згодн? з ним – чорнило принтера д?йсно служить для "бальзамування ?нформац??". [58] Живе сп?лкування, можлив?сть будь-яко? мит? зм?нити, виправити чи доповнити ?нформац?ю, причому доступна для будь-кого, де б в?н чи вона не мешкали – ось шлях конвергенц?? зд?бностей кожно? особистост?, результатом яко? ? синерг?зм ?нтелект?в, утворення ноосфери як чогось б?льшого в?д просто? суми ?? складник?в.
Все це разом утворю? такий прогресивний потенц?ал людства, що ми нав?ть бо?мося уявити, в якому св?т? ? яке людство житиме за – ще п?встор?ччя?..
Адже внасл?док переходу ?нформац?? з аналогово? форми на цифрову об'?кти в?ртуально? природи приходять на зм?ну ф?зичним. ?ншими стають "обм?н речовин" у сусп?льств?, види заклад?в ? стосунк?в, зм?ню?ться природа людсько? д?яльност?. Ось що на нас чека? у новому сусп?льств? (? це далеко не все):

Але якщо серйозно, ?нформац?йн? технолог?? та в?ртуал?зац?я ф?зичних об'?кт?в та процес?в роблять багато справд? корисних речей.
"Бо?нг-777" став першим л?таком, за створення якого не використовувались ф?зичн? модел? та креслення. Окр?м того, його створювали разом замовники, проектувальники, постачальники, техн?ки та п?лоти, одночасно вносячи зауваження та пропозиц??, для вт?лення яких не знадобилось м?няти жодного гвинтика.
Порт С?етл запровадив електронний обм?н даними для прискорення процесу портового очищення суден. Тепер дарма не простоюють ан? вантаж?, ан? транспорт.
Кур'?рська служба "Федерал Експрес" створила корпоративну ?нфоструктуру, зокрема в новому формулюванн? ?? ц?лей говориться: "Кожне в?дправлення над?йно контролю?ться електронними системами в?дсл?дковування в режим? реального часу", тобто, щохвилинно ? в?домост?, де знаходиться кожен пакет. Нав?ть федеральн?й поштов?й служб? США час в?д часу доводиться звертатися до "Федерал Експрес", коли потр?бна терм?нова доставка.
К?лька десятк?в кра?н, зокрема в ?вроп?, запровадили в?ртуальний туристичний дов?дник. ?люструючи казкову приваблив?сть ?сторичних м?сць та курорт?в, вони довол? усп?шно спокушають значну к?льк?сть турист?в.
А ось до чого вже майже дотяглись всюдисущ? щупальця технолог?й: медичне обслуговування населення. Полу Салкерсу, кер?внику консультац?йно? компан?? Health Technology Management, основним засобом зниження витрат на таке обслуговування на тривалий час уявля?ться проф?лактика за допомогою навчання та рекомендац?й, а також щось на зразок подушного податку, спрямованого на зниження витрат.
Працю? це таким чином: група фах?вц?в з медичного обслуговування уклада? контракт з адм?н?страц??ю рег?ону чи з? страховими компан?ями, гарантуючи надання у повному обсяз? медичних послуг населенню за ф?ксовану плату з кожно? особи, незалежно в?д того, якою м?рою вона користу?ться цими послугами.
За тако? схеми люди, що надають послуги, прямо зац?кавлен? розвивати проф?лактичн? програми, навчати населення та застосовувати ?нш? методи, як? дозволять утримувати пац??нт?в поза системою чи, щонайменше, втручатись, доки ?х стан не пог?ршився.
В цьому випадку населенню знадобиться доступ до баз даних з дов?дковою ?нформац??ю, до рекомендац?й л?кар?в, мультимед?йних курс?в навчання, послуг "в?део на замовлення". Пац??нт н?би ста? часткою високопродуктивного колективу з вироблення здоров'я. [60]
Така ж модерн?зац?я торкнеться допом?жних функц?й для зд?йснення дистанц?йних ?нтеракц?й, чи то в б?знес?, чи то в науц? або навчанн?. Йдеться про технолог?ю "?нтелектуального агента", що створю? ефект пост?йно? присутност? в мереж? ?нформац?йного робота, запрограмованого сво?м хазя?ном на збирання й ф?льтрац?ю необх?дно? ?нформац??, на пошук людей ? орган?зац?й (що в?дпов?дають заданим критер?ям), на проведення певно? стад?? переговор?в з ?нтелектуальними агентами ?нших учасник?в мереж? тощо.
Дана технолог?я дозволить знизити ?нформац?йне перевантаження учасник?в мереж?, зб?льшить швидк?сть та ефективн?сть процедур встановлення контакт?в, проведення переговор?в, п?дтримки угод тощо. [61]
Одн??ю з найб?льш соц?ально значущих ?нновац?й, що ?х принесла Мережа, ? телеробота. Спочатку з'явився терм?н "теледоступ" чи "телеком'ютинг" (telecommuting). Його вв?в Джек Найллс (США) 1976 року, аби позначити певний тип дистанц?йно? роботи за угодою. [62]
Терм?н "телеробота" було введено ?вропейською Ком?с??ю наприк?нц? 80-х. Сам Джек Найллс так коменту? в?дм?нн?сть двох терм?н?в: "Зараз я ? телероб?тником, а не телеком'ютером, оск?льки працюю ц?лком вдома ? м?й д?м ? центром нашо? компан??. Коли я був телеком'ютером, я працював для ?нших роботодавц?в, оф?с яких знаходився на в?дстан?". [63]
Телеробота – ?деальний винах?д з точки зору "еколог?? особистост?", вона реал?зу? право кожного бути собою ? захищати власний житт?вий, духовний, ?нтелектуальний прост?р в?д несприятливих обставин. Вона дозволя? краще впоратись з проблемами сполучення роботи, приватного ? родинного життя. Створю? кращ? можливост? для прац? й зайнятост? – потенц?йно телеробота може дозволити людям в рег?онах з високим безроб?ттям отримати доступ до можливостей роботи, котр? виникають в будь-якому район? св?ту.
Однак телеробота вдома ?нод? зовс?м не п?дходить. Це випадки, коли хтось ма? не надто сильн? особист? мотивац?? ? не ? достатньо самост?йним, тобто, коли людина потребу? зовн?шнього контролю.
?снують також випадки, коли молод? люди вперше починають працювати, ? ?м може на перших порах знадобитись сп?лкування з колективом для швидшого набуття необх?дного досв?ду.
А для декотрих людей необх?дн?сть "ходити на роботу" ? важливою часткою ?хнього життя, а "м?сце роботи" – можлив?стю обзавестися друзями й вдосконалювати сво? соц?альн? навички й контакти. [64]
Д?йсно, використання найдосконал?ших технолог?й ? найвиг?дн?ших нововведень часто обмежу?ться ф?зичними чи психолог?чними характеристиками, що ? в розпорядженн? перес?чно? людини.
Можливо, ф?зик Джей Кейворс, Голова Фонду Прогресу ? Свободи та директор Хьюлетт Паккард ? ще багатьох корпорац?й та фонд?в, ? не ц?лком правий, коли каже про "правило 30х30". Воно означа?, що людина здатна сприймати ?нформац?ю з частотою лише близько 30 мегагерц через оч?, ? менш як 30 к?логерц – через вуха. Але нав?ть коли вживлен? датчики постачатимуть ?нформац?ю напряму в мозок, ф?з?олог?чн? можливост? нашого сьогодн?шнього мозку без генетично? корекц?? також дуже обмежен?. ? в?дпов?дн?сть нашим ф?зичним можливостям, зрештою, ? головною вимогою, що формуватиме ?нфраструктуру комун?кац?й к?берпростору. [65]
Проте завтрашн? технолог?? дозволять ?нформац?? ломитися в нашу голову ус?ма можливими шляхами: ? через нюх, ? через дотик, ? напряму в мозок. Виходить, нев?рним був прогноз Маршалла Маклюена в його "Галактиц? Гуттенберга" щодо майже повного атрофування вс?х ?нших канал?в сенсорного сприйняття, окр?м в?зуального.
В 1962 роц? йому уявлялось, що людина перетвориться, по сут?, на одне велике око, в якого вс? ?нш? можливост? сенсорного контакту ?, в?дпов?дно, комун?кац?? – тактильно?, звуково?, нюхово?, смаково? – зведен? до м?н?муму. [66] Але ?нформац?йн? технолог?? завтрашнього дня, що випробовуються вже сьогодн?, ? дуже близькими до того, як ?ндив?д природно вза?мод?? з довк?ллям.
Звичайно, для цього ма? зрости потужн?сть пристро?в, що провадитимуть нов? технолог?чн? досягнення. З цього приводу DGХ??? (Департамент ?вроком?с??, що в?дпов?да? за проблеми, пов'язан? з ?нформац?йними технолог?ями та ?нформац?йним сусп?льством) зауважу?, що через три роки потужн?сть вашого сьогодн?шнього персонального комп'ютера буде зосереджена в моб?льному телефон? й наручному годинников?.
Експерти Департаменту передбачають, що така тенденц?я ?нтенсивного розвитку триватиме до 2010 року, коли буде досягнуто ф?зичних меж кремн??во? м?н?атюризац??. [67] А що ж дал?? Дал? – черговий технолог?чний переворот. На см?тнику чи в музе? опиняться "артефакти п?сково? цив?л?зац??", а ?хн? м?сце посядуть орган?чн? чи пол?мерн? "Jelly Beans", хвильов? чи субатомарн? технолог??, ще щось з досл?джуваного сьогодн? – або й вт?лення геть ново? ?де?.
Але в якому б напрямку сьогодн? не велися досл?дження, на порядку денному – розвиток технолог?й поки що даного ступеню. Сюди входять ? поточн? ?н?ц?ативи "?3" (трьох "?" – ?нтелектуальних ?нформац?йних ?нтерфейс?в). ?хньою метою ? легка вза?мод?я з ?нформац??ю для широкого загалу користувач?в, що не ? спец?ал?стами.
Це, так само як ? ?нтелектуальний агент, ? в?дпов?ддю на швидко зростаюч? обсяги ?нформац??, що ста? доступною в ?нформац?йному сусп?льств?. Адже отримати ?нформац?ю та оперувати нею все ще ? важко, ? забира? багато часу. Досл?дження ведуться в напрямку створення технолог?й "?3", д?алог з якими був би природний й ?нту?тивний, як? б об'?днували в соб? р?зноман?тн? функц??, пристро? й засоби ?нформац??.
До технолог?й сьогодн?шнього дня входить й ОМ? – м?кропроцесор в?дкрито? ?н?ц?ативи. Приводом до створення ОМ? стала потреба у прост?ш?й арх?тектур?, легк?й модерн?зац??, а також бажання уникнути необх?дност? у перепроектуванн? щоразу ?з пристосуванням м?кропроцесора до б?льшо? моб?льност?. [68] Сюди ж належить АТМ – технолог?я Асинхронного способу передач?. Вона уможливлю? гнучке об'?днання вс?х засоб?в ?нформац??. [69]
Розробники цих технолог?й планують, що подальша ?х робота буде спрямована на розробку ?нтелектуальних (комп'ютерних ? комун?кац?йних) перифер?йних пристро?в, котр?, будучи багатофункц?ональними, в той же час залишались би дружн?ми до користувача.
Розробка ?нтелектуальних м?кросистем включатиме комплекс заход?в з м?н?атюризац?? систем. Зокрема, м?н?атюризац?ю на основ? нанотехнолог?й сенсор?в ? актюатор?в з активним використанням м?кроперетворювач?в. Робота останн?х основана на використанн? електричних, механ?чних, оптичних, х?м?чних, б?олог?чних, магн?тних чи ?нших властивостей матер?ал?в, ?нтегрованих в одному кристал? чи в багатокристальн?й г?бридн?й м?кросхем?. Прилади ? схеми модерн?зовуватимуться з використанням нових, ще не застосовуваних ефект?в, наприклад, квантових, фотонних та б?оелектронних.
Саме ?нтеграц?я, низьке енергоспоживання ? м?н?атюризац?я ? основними напрямками розвитку технолог?й ?нформац?йного сусп?льства ? для перифер?йних пристро?в ? терм?нал?в, а також для програмних ? апаратних модул?в збереження й обробки ?нформац??. Розробка методолог?? збереження великих масив?в даних – терабайтно? технолог?? – ? нагальною необх?дн?стю для вс?х сфер, де застосовуються м?кропроцесорн? технолог??. [70]
Проте, окр?м браку технолог?чних р?шень, ?вропа з?ткнулася з нестачею правових та нормуючих документ?в, а також проблемами вт?лення вже узгоджених принцип?в. В ход? розв'язання цих питань було прийнято, зокрема, Директиву ?С з електронних п?дпис?в. Це в?дбулося в листопад? 1999 року, ? протягом 18 м?сяц?в ма? бути зд?йснено.
Це р?шення ? одн??ю з? складових фундаменту ?нформац?йного сусп?льства, адже воно означа?, що з'явиться гнучка, нейтральна до технолог?й загально?вропейська схема е-п?дпис?в. Що гаранту? юридичне та вза?мне визнання та в?льний об?г е-п?дпис?в ? посв?дчень. [71]
? якщо е-п?дпис для Укра?ни ще не ? пом?тним учасником економ?чних под?й, то питання стандарт?в, узгоджених з м?жнародними нормами й в?дпов?дних до в?тчизняних параметр?в, вже протягом тривалого часу ? перепоною на шляху розробки, запровадження, виробництва й продажу в?тчизняних високотехнолог?чних продукт?в.
Саме тому стандартизац?я визнача?ться як добров?льний процес – в н?й зац?кавлен? сам? держави й компан??. ? ми переконан?, що укра?нськ? компан?? та орган?зац??, серед них ? державн?, повинн? бути в центр? д?яльност? ?вропейського стратег?чного стандартизац?йного процесу, аби вповн? користуватись вигодами ринку ?нформац?йних та телекомун?кац?йних технолог?й.
За цифрово? економ?ки ц?нн?сть склада?ться, виходячи з можливостей, що полягають у потенц?ал? для вза?мин (наприклад, портативн? телефони в?дкривають д?лов? можливост? набагато б?льшо? ц?нност?, н?ж ц?на початкового виробу). В?дкрит? системи пропонують б?льше, н?ж закрит?, оск?льки чим б?льшою ста? чисельн?сть сп?льноти користувач?в, тим б?льшу ц?нн?сть ма? вир?б. Це – так само причина надзвичайно? важливост? стандарт?в в е-економ?ц?.

Адже т? компан??, чия продукц?я не в?дпов?да? стандартам, чи принаймн? узгодженим специф?кац?ям, ?, в?дпов?дно, не ? ?нтероперабельною, не може працювати разом з продуктами ?нших розробник?в, не виживуть. Або тв?й б?знес сп?впрацю? з ?ншими, або ж н?, ? тод? ти втрача?ш не лише партнер?в, але й кл??нт?в. Проблема справд?, як каже член ?вроком?с?? та учасник групи Бангеманна Еркк? Л??канен: "B2B or not 2B". [72] Сл?д також зважати на те, що варто уникати безладу, який може виникнути в результат? появи на теренах ?вропейського ринку велико? к?лькост? груп з питань стандартизац??, не кажучи вже про витрату ресурс?в, залучених до дублювання. Загалом же можна в?дзначити значну л?берал?зац?ю ?вропейських стандартизац?йних процес?в.
		Еркк? Л??канен

З суто комерц?йних причин знизилась роль формально? стандартизац?? в сектор? ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й, принаймн?, там, де стандарти потр?бн? у найближч?й перспектив?.
Перевага нада?ться стандартам де-факто – результату сп?впрац? м?ж компан?ями. Оф?ц?йного визнання набула та точка зору, що формальн? стандарти мають бути спрямован? до тих галузей, котр? потребують широко? узгодженост?, де цю необх?дн?сть дикту? ринок. Наприклад, там, де специф?кац?? мають формувати тривалу д?яльн?сть, чи якщо вони вже поширились до р?вня м?жнародних стандарт?в.
Стандартизац?я н?коли не повинна становити формальну перепону для виведення на ринок нових вироб?в чи нових технолог?й. ? вона ма? залишати достатн?й прост?р для конкуренц?? продукт?в р?зних виробник?в. [73]
Прикладом надзвичайно вдало? стандартизац??, що одразу вивела ? автора стандарту – Н?меччину, ? ?вропу в ц?лому вперед на св?товому ринку телекомун?кац?й ? пов'язаних з ними послуг, став операц?йний стандарт Euro-ISDN, представлений 1994 року.
Euro-ISDN ?рунту?ться на загальних стандартах, розроблюваних з к?нця 1993 року. Цифрова Мережа ?нтегрованих послуг (ISDN) – комп'ютеризована мережа передач, здатна передавати текст, дан?, голос з? швидк?стю 64 Кбайта на секунду (пор?вняно з? стандартною для телефонних мереж нормою у 4,8 Кбайт?в на секунду).
Запровадження стандарту Euro-ISDN та наявн?сть вже за р?к п?сля ц??? под?? 26 оператор?в у 20 кра?нах зробили в?льний ?нформац?йний обм?н в ?вроп? д?йсн?стю. [74] Укра?на також руха?ться у напрямку до ун?ф?кац?? власних стандарт?в з ?вропейськими.
Нам треба багато чого зробити, серед ?ншого й спростити процедуру стандартизац??, виробити адаптован? схеми випробувань, посприяти утворенню самими виробниками ? зац?кавленими громадськими орган?зац?ями допом?жних стандартизац?йних структур для вироблення тих самих стандарт?в де-факто, вибороти виг?дн?шу позиц?ю у м?жнародних представницьких структурах... Спод?ваюсь, що список покоротша? не за надто довгий строк.
З тих проблем, що ми ?х поб?жно торкнулися, зрозум?ло одне – ?нформац?йне сусп?льство й ?нформац?йн? технолог??, зас?б його створення, – реч?, що потребують дуже багатьох зм?н. Зм?нитись ма? все, що тим чи ?ншим чином зад?яне в процес? ?нформатизац??: економ?ка, законодавча сфера, способи вза?мод?? м?ж виробником, споживачем ? державними структурами, ставлення сусп?льства до впровадження ?нновац?й ? ще дуже багато сфер людсько? житт?д?яльност?.
Вт?ша? лише одне – ми впевнен? у тих, хто тору? нам путь у цифрову еру. У людях, як? створюють прецеденти для закон?в, стандарт?в, б?знес?в ? виробництв, нових форм навчання, мистецтва й сп?лкування. Ми ведемо мову про руш?йну силу ?нформац?йного сусп?льства – програмно-техн?чну ?нтел?генц?ю, фах?вц?в, квал?ф?кованих користувач?в.
Адже програм?ст, як правило, явля? собою особливий соц?ально-економ?чний тип, котрий характеризу?ться високою дисципл?ною, в?дпов?дальн?стю, ц?леспрямован?стю, завзят?стю, а також, за висловом математика ? ф?зика Едсгера Дейкстри, лауреата прем?? Тьюринга та багатьох ?нших нагород ? звань, "програм?стською смиренн?стю й скромн?стю, потягом до нового, неприйняттям споживацького ставлення до життя, спец?альними навичками роботи ? кер?вництва".
Це справжн?й герой нашого часу. Як сказав ще один лауреат прем?? Тьюринга, розробник СУБД (систем управл?ння базами даних) Чарльз Бахман: "Програм?ст – це нав?гатор, арх?тектор, зв'язк?вець, творець моделей, експерт ? кер?вник". [75] Ми абсолютно точно зна?мо, що ц? характеристики безпосередньо стосуються тих, що ?х називають "стратег?чним кадровим потенц?алом держави".
? зна?ш що, дорогий читачу? Так називають саме тебе! Ти – "н.з." держави, який саме час д?стати й зад?яти у буд?вництв? ХХ? стор?ччя – у буд?вництв? ?нформац?йного сусп?льства.