Соц?ально-психолог?чн? аспекти формування ?нформац?йного сусп?льства
Коннектикутський янк? Тайтус Муд?, персонаж комед?йного
рад?ошоу Фреда Аллена (профес?йне ?м'я актора, продюсера й письменника
Джона Салл?вана) 20-х рок?в "Allan's Alley" на питання:
"Що ви дума?те про рад?о?" в?дпов?в: "Не розум?ю,
для чого могли б знадобитись мебл?, що розмовляють". [76]
Як ти, читачу, вже здогадався, ми почина?мо розгляд наступно?
проблеми – необх?дност? серйозно? соц?ально-психолог?чно?
адаптац?? ?ндив?да до сприйняття ?нновац?й. Недостатньо надати
у розпорядження людству нову техн?ку, нехай нав?ть найрозумн?шу
? найзручн?шу. Наск?льки б вона не полегшувала життя ? не розширювала
коло можливостей ?ндив?да, але доки кожна людина не прийме технолог?ю
як частку саме свого життя, а не чужого довколишнього св?ту –
ск?льки-небудь значних зрушень у сусп?льств? не в?дбудеться.
Тут спрацьову? принцип страуса: доки кожен не розплющить очей
? не захоче побачити зм?ни – можна вважати, що, практично,
вони не ?снують. Так, можна запровадити електронну пошту, в?ртуальний
центр працевлаштування чи найдешевший онлайновий магазин, але
все це будуть лише зовн?шн? зм?ни, що в?дпов?датимуть саме новим
технолог?ям, а не новому способу життя.
Тут ц?лком правий Петрон?й Арб?тр, сатирик час?в Нерона, який
казав, що людин? властиво зат?вати перестановки щоразу, як виникають
нов? умови. Проте за вс??? видимост? руху вперед, насправд? це
призводить до плутанини, безрезультатност? й занепаду духу.
Нов? технолог?? мають перестати бути новими у розум?нн? "ненад?ваного
плаття" для с?льсько? модниц? – його придбали, проте
й не думають ч?пати до "особливого випадку". Шкода лише,
що "особливий випадок" найчаст?ше означа? власний похорон.
Коли реч? ?з застосування ?нформац?йних технолог?й стануть такими
ж буденними, як джинси – що ?х ? на свято, ? на роботу, ?
на в?дпочинок, ? лагодити авто – це буде означати, що зм?нився
внутр?шн?й св?т людей. ? тод? ми виявимо, що "нова цив?л?зац?я"
вже настала. Ми просто живемо в н?й, але так ? не пом?тили –
в?дколи.
| Тож "як добитися
того, аби люди користувались технолог?ями п?сля того, як отримають
доступ до них? Це ще одне завдання осв?тнього характеру, котре
мають розв'язати держави". Як ви гада?те, хто саме наст?льки
поклада?ться на оф?ц?йн? р?шення? Ви не пов?рите, але це –
Б?лл Гейтс, який завжди нар?кав на бажання держави вл?зти
усюди й регламентувати практично вс? сторони д?яльност? корпорац?й.
Б?льше того, приклад, що найб?льш надиха? в цьому план? Гейтса – Китай, в якому "старший брат" встромля? носа в кожну шпарину й намага?ться цензурувати нав?ть зм?ст г?перпросторового сп?лкування сво?х громадян. Проте там процв?та? ринок персональних комп'ютер?в, ? уряд все ж прагне розвинути у громадян навички використання нових технолог?й. |
 |
 |
Чиновники усв?домлюють, що комп'ютерна грамотн?сть
населення п?двищить економ?чну конкурентоспроможн?сть Китаю. Тому
китайський уряд видав Пек?нському телебаченню й ф?рм? RXL Pulitzer
(С?етл, штат Ваш?нгтон) замовлення на створення щотижнево? телев?з?йно?
програми, яка б розпов?дала про персональн? комп'ютери.
Комед?я положень "My Computer
Family" ("Моя комп'ютерна родина")
з життя родини Чжао стала одним з найпопулярн?ших телев?з?йних
шоу в Кита?. Сер?ал транслю?ться на 20 найб?льших телев?з?йних
станц?ях кра?ни.
? що б не диктувала пол?тика, ринок дикту? сво?. Тож спонсорами
"державного комп'ютерного виховання" у Китайськ?й Народн?й
Республ?ц? виступають корпорац?? "Майкрософт" та "Компак
Комп'ютер". [77]
Але що значить "почати користуватися" доступними технолог?ями?
Яких вм?нь це вимага? в?д людей, ? чи не можна об?йтись без набуття
"?нформац?йних" навичок? Як ? де навчитись "жити
по-цифровому"? Ск?льки часу й зусиль це в?д нас вимагатиме?
Яко? "порц??" навчання нам вистачить на наше життя?
Потрапивши до електронного сусп?льства, ста?ш не лише роб?тником
розумово? прац?, але й ?? споживачем. Та аби ця праця була ефективною,
вчитися доводиться щогодини.
В новому сусп?льств? просв?та – важлива частка щоденного
життя. Надто важлива, аби в?ддати ?? на в?дкуп лише школам ? ?нститутам.
Знання стають складовою частиною товар?в, виробництва, послуг
? розваг, тому завод, оф?с ? д?м перетворюються на навчальн? заклади.
Дедал? част?ше ?нтерактивн? засоби навчання вбудовують у товари,
так що користування ними передбача? навчання.
Ще б?льше зм?нюються звичн? погляди на кар'?ру та набуття фаху.
Про плани побудови кар'?ри доведеться забути. Чи справд? треба
буде в?дкинути вс? спод?вання на стаб?льн?сть та передбачуван?сть
профес?йного життя?
З цього приводу Лу? Росс, головний ?нженер "Форд Мотор",
так настановля? студент?в-пол?техн?к?в: "У ваш?й кар'?р?
знання – щось на зразок молока. Терм?н придатност? надруковано
на пакет?. Терм?н придатност? ?нженерного диплому – близько
трьох рок?в. Якщо на цей час ви не поповните знання, отриман?
в ?нститут?, чимсь новим, ваша кар'?ра скисне". [78]
Нав?ть г?рше – коли ви лише зак?нчу?те чотири курси за науковою
чи техн?чною спец?альн?стю, половина того, чого вас навчали, встига?
застар?ти. Фах?вець – це вже не той, хто раз у житт? навчився
щось робити як сл?д. Фах?вець – той, хто засвою? знання,
обсяг яких подвою?ться що п?втора року. ? це не косметичне п?дправлення
деяких момент?в: використовуван? в робот? технолог?? й зм?ст роботи
зм?нюються часто й всерйоз.
Хтось вважа?, що може дозволити соб? лишатись осторонь цих вс?х
нововведень – адже все одно ?х пот?к н?коли не припиня?ться.
Але тод? в?н ма? бути готовий до насл?дк?в – в?дриву в?д
решти сусп?льства та консервац?? у власному св?т?, що в?дмовився
зм?нюватись. Робертсон Дейв?с, автор "Дептфортсько? трилог??",
1993 року сказав: "Св?т, в якому я живу, наст?льки не схожий
на св?т, в якому я народився, що якщо на це не звертати уваги,
я перетворився б на викопну людину". [79]
У зв'язку з цим ?сну? один не надто вт?шний нюанс: саме "викопних
людей" ми вихову?мо у наш?й систем? осв?ти, основн? принципи
яко? було закладено ще на початку ?ндустр?ально? доби. Та доба
сформувалась, розвинулась ? ск?нчилась, а в?тчизняна школа дос?
готу? для не? кадри. Згодимось, що лог?ки тут мало.
"По м?р? переходу в?д аграрного сусп?льства до ?ндустр?ального
на зм?ну с?льськ?й школ? приходить цегляна буд?вля школи м?сько?.
Сорок рок?в тому почався вже перех?д до ?нформац?йного сусп?льства,
але нов? принципи осв?ти поки що так ? не розроблено, не кажучи
вже про створення школи майбутнього, котра може бути геть не схожа
на звичну для нас школу". [80]
Те саме стосу?ться школи вищо?. Не вистача? системи осв?ти, в
як?й студент?в вчили б не згадувати ?нформац?ю, а вчитися й проявляти
творчий п?дх?д. Потреби й пропозиц?? нового часу просто ?гноруються.
Джефр? Банн?стер, президент Ун?верситету Баттлера, каже: "Система
ун?верситетського навчання – з час?в до Гуттенберга, бо професори
пишуть конспекти в?д руки, а пот?м переносять написане на дошку
крейдою. Тобто, друкарський станок у викладач?в ще не входить
до перел?ку речей повсякденного вжитку".
Але ж ? Гуттенберг?в метод поширення ?нформац?? вже п?шов в ?стор?ю.
На зм?ну наб?рним шрифтам прийшов дв?йковий код. Час йому здобути
визнання, ? перш за все – визнання осв?тньо? системи. З цього
приводу Т?м Стоун?р сказав: "Використання обчислювальних
машин в навчанн? – найважлив?ше досягнення в педагог?ц? п?сля
винаходу бабусь. Адже бабус? – найдавн?ша у св?т? система
накопичення ?нформац??".
Проте за нин?шн?х темп?в розвитку покладатися на бабусин? опов?дки
– р?ч ненад?йна. Принаймн? п?сля того, як тоб? виповню?ться
три роки. Осв?та ж за допомогою персональних комп'ютер?в, поза
вс?ма ?ншими перевагами, ще й економ?чна. Причому економ?чна з
ус?х точок зору: обсяг навчання можна зб?льшити на 30%, витративши
при цьому на 30% менше кошт?в, а час на це навчання скоротиться
на 40%.
Б?льш ефективна, швидка й дешевша осв?та – це те, що не можуть
дозволити соб? упустити ан? кер?вники занепало? системи просв?ти,
ан? платники податк?в, котрим ця система обридла г?рше г?рко?
редьки.
Ми з вами вже погодились, що ?нформац?йн? технолог?? – це
нов? можливост?, нов? горизонти для розвитку особистост?. Проте
багато хто побою?ться, що вони лише занапастять молодь, позбавлять
стимул?в до особистого прогресу. Представники цього табору кажуть,
що ?сну? небезпека зростити безграмотне покол?ння, враховуючи
характер сьогодн?шньо? технолог?? – вал ?нформац??, що йде
в один б?к ? виключа? читання чи письмо.
Але вони не враховують ?нтерактивност? тепер?шн?х ?нформац?йних
технолог?й, як? ?рунтуються на активн?й участ? користувача. Дон
Тапскотт 1994 року, розглядаючи проблему впливу нових мед?а на
користувач?в, спрогнозував довол? оптим?стичний розвиток под?й,
посилаючись на досл?дження, як? показували, що споживач? будуть
менше дивитись (у сучасному розум?нн? цього слова) телев?зор.
[81]
Трохи п?зн?ше допов?дь Andersen Consulting п?дтвердила його точку
зору, ?рунтуючись на проведених опитуваннях. В допов?д? зазнача?ться,
що респонденти надають значно б?льшу перевагу ?нтерактивн?й осв?т?
й програмам п?дготовки, н?ж ф?льмам на запит, телев?з?йним шоу
й ?грам. [82]
Щодо загально? тенденц??, Д?к Нотбарт, виконавчий директор компан??
"Амер?тек", згоден з цими апологетами ?нформатизац??,
кажучи, що роль телебачення зм?ниться, коли люди перестануть його
"дивитися" ? почнуть "використовувати".
Це стосу?ться не лише самого телебачення. Так само роль комп'ютера
ма? вийти за рамки вдосконалено? друкарсько? машинки чи ?грового
апарату. ? цей процес довол? усп?шно просува?ться. Результати
досл?джень м?н?стерства торг?вл? США показали, що якщо рад?о знадобилось
30 рок?в, аби досягти аудитор?? в 50 м?льйон?в ос?б, а телебаченню
– 13 рок?в, то ?нтернету – лише 4 роки. [83]
Мабуть, люди таки дещо зм?нилися, якщо нов? ?нформац?йн? технолог??
змогли в короткий терм?н в?двоювати соб? такий плацдарм. Проте
зм?ни, достатн? для включення ?нформац?йних ?нновац?й до житт?вого
оточення, н? в якому випадку не забезпечать ефективно? роботи
в цьому новому середовищ?.
Щодо цього вдале формулювання дала доцент факультету журнал?стики
Московського державного ун?верситету ?м. М.В.Ломоносова Олена
Вартанова, директор Центру ф?нсько-рос?йських досл?джень. За ??
словами, нов? мед?а вимагають в?д людей не лише модиф?кац?? чогось
вже наявного в них, але вироблення ц?лком нових якостей –
високого р?вня абстрактного мислення, швидкост? реакц??, готовност?
до пост?йного п?двищення р?вня
Адже нав?ть найкраща модель сусп?льства не в змоз? забезпечити
споживача кращим життям, н?ж в?н заслугову? за сво?ми знаннями
? культурою. Тому навчити споживача пред'являти новим технолог?ям
? новим сусп?льним стосункам запити осв?чено? людини так само
важливо, як ? просто задовольняти його вимоги. [86]
Це – сфера сп?льних ?нтерес?в компан?й та уряд?в, але громадськ?
орган?зац?? теж зац?кавлен? у п?двищенн? загального культурного
та осв?тнього р?вня населення. Окр?м всього ?ншого, це забезпечить
п?дтримання соц?ально? злагоди у пер?од глобальних трансформац?й.
Бо, як вказано у рекомендац?ях ?вроком?с?? Рад? ?вропи, вс? революц??,
й ?нформац?йна серед них, ? джерелом р?зкого зростання непевност?,
неоднор?дност? у сусп?льств?. ? хоча водночас створю?ться безл?ч
надзвичайних можливостей, все ж ? велика ймов?рн?сть того, що
?ндив?дууми в?дхилять як саму нову ?нформац?йну культуру, так
? ?? ?нструменти.
В?дпов?дно, уряди мають розпочати кампан?ю з прищеплення розум?ння
та сприйняття нових обставин, що зумовлюють наше життя в?дтепер.
Найпершими об'?ктами кампан?? ?, зокрема, державн? служби, засоби
масово? комун?кац?? та осв?тянськ? заклади. [87]
Держава ма? сприяти й д?яльност? комерц?йних компан?й щодо популяризац??
?нформац?йних технолог?й. Це, зокрема, ? реклама й пропаганда
привабливого сучасного способу життя. Бо ж електронне листування,
торг?вля й банк?вськ? операц??, резервування подорожей, домашн?
завдання школяр?в ? курсов? роботи студент?в, ?нтернет й ?нш?
послуги доступн? лише тим, в кого ? персональний комп'ютер.
Сектор, що найб?льш драту? батьк?в ? викладач?в – комп'ютерн?
?гри – насправд? теж ? добре продуманим стратег?чним кроком,
що ма? заохочуватись державою. Час сплива? дуже швидко. Д?ти,
що ?х не можна в?д?рвати в?д мон?тору сьогодн?, завтра стануть
пропов?дувати можливост? ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й
на робот?.
Соц?альна роль ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й дедал?
повн?ше реал?зуватиметься за рахунок комп'ютеризац?? осв?ти. Нехай
?? вплив сьогодн? не наст?льки вже великий, однак завтра конкуренц?я,
зб?льшення комп'ютерно? грамотност? батьк?в ? вимог самих учн?в,
розвиток мережевих послуг зроблять свою справу, ? схему "один
школяр – одне комп'ютеризоване м?сце навчання" буде
запроваджено всюди.
Це позначиться ? на обсягах самоосв?ти. Варто лише надати доступ
з? шк?льних комп'ютер?в до Глобально? Мереж?, як залишитися у
клас? до п?знього вечора буде для д?тей засобом вже не покарання,
а нагороди. [88] Тож на Л?сабонськ?й
зустр?ч? у кв?тн? 2000 року було визнано за обов'язкове завдання
з'?днати вс? школи з ?нтернетом до к?нця 2001 року. [89]
Просв?тянський потенц?ал ?нтернету як для д?тей, так ? для дорослих
вже знайшов у багатьох кра?нах сво? застосування. Так в ?гипт?
орган?зовано дитячий Web-вузол Little Horus, що м?стить понад
300 стор?нок ?люстровано? ?нформац?? на тему ?гипетсько? цив?л?зац??,
що нарахову? вже с?м тисячол?ть. Кр?м того, тут вм?щено фотозн?мки
сучасного ?гипту, як? охоплюють економ?чне, культурне та громадське
життя кра?ни. Розд?л "Тур" м?стить посилання на ?нш?
популярн? дитяч? вузли.
Австрал?йська програма, ф?нансована громадським об'?днанням Duke
Street Community House в Мельбурн?, спрямована на навчання ?нформац?йним
технолог?ям дорослих людей, що належать до соц?альних верств з
низьким р?внем доход?в. Ц? люди, фактично позбавлен? доступу до
?нформац?йних технолог?й, можуть отримувати в рамках програми
п'ять годин безкоштовного навчання плюс десять годин подальшо?
безкоштовно? п?дтримки.
Глух? громадяни Гонолулу, штат Гавай?, можуть скористатися можливостями,
що ?х нада? спец?альний проект "Real Time Captioning Law",
спрямований на висв?тлення роботи М?сько? Ради та ?? ком?тет?в.
Завдяки цьому проекту б?льш як 75 тисяч глухих чи з? слабким слухом
громадян Гонолулу отримали р?вн? з ?ншими можливост? для доступу
до ?нформац?? про зас?дання М?сько? Ради та ком?тет?в, як? передаються
або телебаченням, або ж через ?нтернет.
Так само в США широко використову?ться метод дистанц?йного навчання.
Скаж?мо, саме так викладають уроки математики другого ступеню
у навчальних закладах, де нема? власних останн?х клас?в. Засоби
дистанц?йного навчання дозволяють д?тям, котр? не в змоз? в?дв?дувати
школу через хворобу, зв'язуватись ?з викладачами мережею з дому.
За допомогою ц??? технолог?? вда?ться вир?вняти р?вень викладання
у р?зних школах, а також зд?йснювати серед клас?в одного ступеню
р?зних шк?л сп?льн? проекти чи спец?альн? уроки. [90]
"?нформац?йний спос?б життя" родин поширю?ться здеб?льшого
завдяки зб?льшенню обсяг?в електронно? торг?вл?. Адже люди завжди
витрачатимуться на реч?, що забезпечать комфорт ? зручн?сть у
дом?, оф?с?, в авто. Вже й тепер дедал? б?льша к?льк?сть людей
? орган?зац?й використовують електронн? пристро?, зокрема, для
особисто? охорони й безпеки. Тим б?льше, експерти передбачають
подальше зниження ц?н на р?зноман?тн? ?нформац?йно-телекомун?кац?йн?
технолог??, що заохотить ще ширш? кола покупц?в.
Щодо сьогодн?шнього використання можливостей, що ?х нада? онлайнова
торг?вля, то, наприклад, близько половини вс?х користувач?в персональних
комп'ютер?в у Н?меччин? в?дв?дують веб-сайти компан?й в над??
отримати пораду перед тим, як вони зд?йснять покупку. Тим не менш,
лише 12 в?дсотк?в насправд? роблять покупки ?нтернетом. Решта
йдуть до магазину, а пот?м в?двозять покупки додому.
По той б?к Атлантики тенденц?я абсолютно протилежна. Споживач?
вибирають продукти в магазин?, а по тому замовляють найкращий
вар?ант через ?нтернет. [91]
Приб?чники ?нформатизац?? здобувають нових член?в трохи не щодня
за рахунок ? с?льського населення. Воно одержу? можлив?сть б?льш
активно? участ? в економ?чному й соц?альному житт? за допомогою
?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й.
Вже сьогодн? в?дом? приклади у кра?нах СНД, коли або м?сцева влада,
або збори мешканц?в нетелефон?зованих поселень звертаються до
можливостей супутникового зв'язку. Вони купують часто один моб?льний
телефон на вс?х, який, проте, ? засобом зв'язку з "великою
землею" ран?ше геть в?д?рваних в?д цив?л?зац?? остр?вц?в
життя.
Але й стосовно мешканц?в мегапол?с?в буде в?рним визначення, що
завдяки ?нформатизац?? в?дбува?ться розширення "в?ртуального"
житт?вого простору. [92]
?нформац?я та технолог?? комун?кац?й ? ?нструментами ? для зб?льшення
соц?ально? ?дност? та гармон?зац?? життя людини ? сусп?льства.
Наприклад, нов? товари й послуги забезпечують л?тн?м людям можлив?сть
б?льш тривалого автономного, але безпечного й захищеного життя.
[93]
Нов? парадигми в сфер? охорони здоров'я створюють людину, що св?домо
п?клу?ться про сво? здоров'я, передбачають безперервний мон?торинг,
персональн? системи охорони здоров'я тощо. Те саме стосу?ться
довк?лля (з'явля?ться парадигма сталого розвитку) та транспорту
("моб?льне сусп?льство" та "глобальне п?дключення").
Щодо громадського життя, то ?нформатизац?я означа? прямий доступ
населення й п?дпри?мств до ?нформац??, до систем послуг адм?н?стративних
орган?в кра?ни, рег?ону, м?ста, району, до демократичних ?нститут?в
сусп?льства ("онлайнова демократ?я"). Тобто, створення
свого роду "онлайнового уряду". Фактично, ?нформац?йне
сусп?льство – одна з небагатьох сусп?льних систем, де соц?альна
справедлив?сть ? економ?чн? ?нтереси можуть ?ти рука об руку.
[94]
Загалом застосувань цифрових технолог?й, що несуть вигоду ? сусп?льству,
? окремому громадянину, ? б?знесу – не зл?чити. Нов? д?лов?
можливост? в?дкриваються для п?дпри?мц?в, що здатн? творчо п?д?йти
до облаштування свого б?знесу. Так, один з перших моб?льних телефон?в
у Таганроз? було придбано сантехн?ком, що працював за принципом
самозайнятост?. В?н складав грош? на цю покупку, будучи певним,
що вона окупиться. Й оч?кування справдились. За його власними
словами, "тепер я не втрачаю жодного замовлення, мене завжди
можна застати. Й електронного записника скоро куплю". [95]
Насправд? зм?ни в д?лов?й культур? – найб?льш жорстка вимога
для запровадження г?перпросторово? економ?ки. Адже не можна видати
указ щодо "п?дпри?мницького духу", який ма? негайно
з'явитись та взятись до ?нформатизац?? б?знесу. Але ми можемо
робити навпаки – ?нтереси п?дпри?мц?в закладати в основу
загально? економ?чно? пол?тики. [96]
Для загального п?дсумку скажу: р?вень вимог користувач?в до системи
?нформац?? трима?ться в межах стереотип?в, що виробились у процес?
вза?мод?? з певним каналом ?нформац??. Аби запровадити нову ?нформац?йну
технолог?ю, необх?дно перевести ст?йк? уявлення користувач?в про
можливост? системи ?нформац?? у як?сно новий стан.
Для цього важливо пам'ятати, що, по-перше, ?нформац?йна потреба
– це не те, що задовольня?ться за допомогою ?снуючо? системи
?нформац??, а те, що потребу? задовольняння. По-друге, ?нформац?йна
потреба може зникнути, не будучи задоволеною. По-трет?, факт виникнення
?нформац?йно? потреби не завжди ? не обов'язково усв?домлю?ться. [97]
Тож, аби задовольнити нов? потреби сусп?льства, спочатку йому
сл?д наочно продемонструвати, що воно (сусп?льство) ц? потреби
ма? ? вимага? ?х задоволення. Так, як це продемонстрував Джул?ус
Рейтер (той самий, чи? агентство дос? ? одним з найпопулярн?ших
у св?т?), який 28 кв?тня 1850 року з сорока п'ятьма голубами-кур'?рами,
винайнятими у броваря, почав свою кар'?ру ?нформац?йного брокера.
Так, голуби Рейтера могли подолати в?дстань лише у 200 к?лометр?в,
? не дал?, н?ж у двох годинах льоту в?д Брюсселю. Проте Агентство
Рейтера продемонструвало, що ?нформац?я – товар, под?бний
до будь-якого ?ншого. ? в?н тим ц?нн?ший для одержувача, чим швидше
транспорту?ться в?д А до Б. [98]
Вже пот?м це усв?домлення перетворилося на "?нформац?йний
бум", що докотився до б?рж, преси, уряд?в, виробництва й
торг?вл?. Знати б?льше, знати ран?ше – стало основним принципом
?снування багатьох ? багатьох орган?зац?й.
Нин? ?нформац?йна потреба сусп?льств переходить в?д к?льк?сних
характеристик до як?сних. ? це оновлення ма? прижитися в мозку
кожного – в?д прем'?ра до домогосподарки. Вони знатимуть,
що саме ?м потр?бно, як, коли ? що саме вони хочуть отримати з
пропонованого ?нформац?йним сусп?льством. А це, в свою чергу,
формуватиме ?нфраструктуру пропозиц??, як ринкову, так ? осв?тню. 