?нформац?йне Сусп?льство, держава ? ми: можливост?, обов'язки, права, перспективи

Ми вс? зна?мо, що глобальн? ?нформац?йн? мереж? ? стосунки, з ними пов'язан?, ? "наддержавними", "позадержавними" ? таке ?нше. Чи ? таким же ?нформац?йне сусп?льство? Певно, що так. То що ж, тод? виходить, що держава – виключно через ?нстинкт самозбереження – ? ворогом глобально? ?нформатизац???
Все це ? так, ? не так. Справедливо те, що ?нформац?йне сусп?льство глобальне за сво?м характером, ? не визна? кордон?в. Проте так само справедливо, що перш н?ж з повним правом назвати будь-яке сусп?льство ?нформатизованим, тобто, таким, що ? часткою Глобального ?нформац?йного, ще доведеться дуже багато чого зм?нити, вдосконалити, створити чи л?кв?дувати.
? це, як не здавалось би це парадоксальним, завдання саме державних ?нститут?в, таких як уряд, економ?ка, системи осв?ти й соц?ального захисту тощо. Та це переста? бути парадоксом, коли за центральну парадигму виступа? принцип "не люди для держави, а держава для людей".
?нформац?йн? технолог?? спрощують, скорочують, оптим?зують, роблять ефективн?шими й ближчими до громадянина структури держави, ?? функц??. Вони позбавляють громадян необх?дност? делегувати довол? значну к?льк?сть сво?х повноважень чиновникам чи обраним посадовцям. Так, для апарату це незручно й невиг?дно. Але, з ?ншого боку, це змусить багатьох людей шукати самореал?зац?? у справах, б?льш значущих, н?ж обм?н пап?рцями, заповнення й перекладання ?х.
Сусп?льство дозр?ло до того, аби з повною в?дпов?дальн?стю за насл?дки вимагати державно? системи, схожо? на катал?затор. Системи, яка спрямову? й стимулю? д?ю, а не намага?ться зробити все сама. Вона ма? належати сусп?льству – над?ляти повноваженнями, а не обслуговувати. ? спрямовувати ?? мають завдання, ор??нтован? на результат ? розвернен? обличчям до кл??нта. [99]
Сьогодн? ж, на жаль, ц?лком правий Боб Вудз, кер?вник систем зв'язку державних орган?зац?й США, котрий нещодавно сказав, що "Держава – щось на зразок ресторану, що зачиня?ться якраз п?д час об?ду й вечер?".
Тож демократичн? ?нститути в сьогодн?шньому сусп?льств? достатньо розвинен?, аби переходити у вищ? форми, що в?дпов?дають ?нформац?йному сусп?льству. Але без держави цей процес не буде н? завершено, ан? нав?ть розпочато.
Якими саме мають бути функц?? держави? Французький уряд визначив це так. Роль держави потр?йна. Д?ючи як катал?затор, вона ма? сприяти формуванню компан?й та громадян, що були б уже часткою ?нформац?йного сусп?льства. Як регулятор, вона ма? гарантувати повагу до правил, за якими д?? Мережа. ? як головний гравець на цьому пол?, вона може модерн?зувати сво? експлуатац?йн? методи, а також стосунки м?ж комунальним обслуговуванням та громадськ?стю. [100]
Укра?н? до того, як перейти до ?нформатизованих партнерських вза?мин з б?знесом та громадянами, треба подолати значн? економ?чн? проблеми, зокрема структурн?. Тож ?? д?? у цьому сектор? мають бути спрямован? перш за все на селективну п?дтримку тих напрямк?в наукових досл?джень, як? ор??нтован? на як?сн? прориви (наприклад, арх?тектура багатопроцесорних обчислювальних систем, систем штучного ?нтелекту тощо) та одержання практичних результат?в св?тового р?вня (нейрокомп'ютинг, в?дкрит? системи). [101]
Реал?зувати ?дею ?нформац?йного сусп?льства без участ? держави на практиц? не ? можливим, наск?льки б не був популярним максимальний л?берал?зм у ц?й сфер?. ?стор?я впровадження французько? локально? мереж? "М?н?тель" ясно заперечу? упередження "антидержавник?в" Кал?форн?йсько? ?деолог?? чи ком?тету Бангеманна. Цифрове майбутн? необх?дно стане г?бридом державного втручання, ринково? регуляц?? та вимог цифрово? споживацько? культури.
Так, ?нформац?йн? технолог?? розвиваються й набувають розповсюдження завдяки д?яльност? економ?чних орган?зац?й. Проте анарх?зм у подальшому вдосконаленн? та впровадженн? – надто легковажне р?шення з? стратег?чно? точки зору. Зам?сть цього уряд ма? в?дкрито п?дтвердити неминуч?сть певно? форми зм?шано? економ?ки – творчого й антагон?стичного по?днання держави, корпорац?й та приватно? ?н?ц?ативи користувач?в.
Одним з приклад?в таких комб?нованих ?н?ц?атив ? проекти запровадження технопарк?в. З боку суто економ?чних ?нтерес?в технопарк – ?деальне р?шення для кра?ни з низькими показниками ?нвестиц?й та рештою проблем з цього букету. Розглянемо механ?зм функц?онування технопарк?в.
Потенц?йн? ?нвестори ? власники так званого венчурного кап?талу знайомляться в технопарках з технолог?чними та програмними розробками ? викупляють права (авторськ?, ?нтелектуальну власн?сть тощо) з метою подальшого перепродажу в?дпов?дним м?жнародним ?ндустр?ально-ф?нансовим групам.
Останн? пост?йно зац?кавлен? в орган?зац?? виробництва нових товар?в ? послуг й дов?ряють компетенц?? цих ?нвестор?в, як сво?х довгострокових партнер?в. Прокручування операц?й куп?вл?-продажу ?нновац?й може зд?йснюватись к?лька раз?в, доки штучно роздут? ц?ни на результати впровадження не сягнуть реальних меж ?х вартост?.
Але ж у вс?х под?бних оборудках (аж до в?дчуження права власност?) технопарки беруть пайову ф?нансову участь, котра оц?ню?ться в акц?ях чи прямих прибутках. Тож для анал?зу й контролю д?яльност? технопарк?в нам потр?бен вих?д на ринки ц?нних папер?в у сфер? високих технолог?й. [102] А це вже параф?я державно? пол?тики, урядових угод, гарант?й тощо.
Та самим науковим чи економ?чним розвитком ? нормативним забезпеченням ?нформац?йного сектору функц?? держави не обмежуються. По-перше, ?? завданням ма? стати навчання споживач?в, метою якого ? досягнення соц?ально? активност? та осв?ченост? громадян. Цю роботу, окр?м держави, н?хто не подужа?.
Так М?н?стерство закордонних справ Франц?? з метою зб?льшення франкомовного контенту (зм?стовного наповнення) в ?нтернет? заснувало в?дкритий сайт для французьких викладач?в, що працюють поза Франц??ю з наданням електронно? адреси кожному викладачев?.
?нформатизац?я адм?н?стративно? д?яльност? нав?ть за невелико? к?лькост? користувач?в ?нтернету пересл?дувала, окр?м стратег?чно?, ще й тактичну мету безпосередньо для сьогодн?шнього дня. Адже т? нечисельн? громадяни, що вони мають доступ до ?нтернету, полегшують робоче навантаження нев?ртуальних державних та мун?ципальних орган?в щодо вир?шення елементарних завдань. А це дозволя? зв?льнити персонал для тих громадян, що не мають доступу до ?нформац?йних технолог?й.
Те саме стосу?ться пропаганди культурно? спадщини як серед власних громадян, так ? у св?т? в ц?лому. За сприяння уряду Франц?? було створено компакт-диск, присвячений Лувру. В?н роз?йшовся одразу майже у п?вм?льйон? прим?рник?в. Створення под?бних диск?в ? пропагуванням ц?нност? осв?ти, незважаючи на здеб?льшого ?грову ор??нтац?ю диск?в типу "Версаль". [103]
Таким чином було створено умови для формування й усв?домлення громадянами нових соц?альних потреб, пов'язаних з можливостями ?нформац?йних технолог?й. Але нов? потреби, що ?х набудуть люди, вимагатимуть ново? орган?зац?? вза?мод?? м?ж ними й державою, ново? самоорган?зац?? владних структур.
Вже зараз, як заявив у сво?й промов? стосовно державних орган?в м?н?стр закордонних справ Канади Марсель Массе, по сут?, не залишилось державних орган?в з обмеженими функц?ями, р?шень, що не потребують залучення к?лькох традиц?йних сфер д?яльност? держави. В?дпов?дно, зросла потреба у новому п?дход? до вивчення завдань ? пошуку р?шень, який ?рунтувався б на моделях з горизонтальними структурами, здатними до ефективно? сп?впрац?, обм?ну даними та по?днання функц?й. Координац?я горизонтал? зараз ? одним з найважлив?ших, ? для не? потр?бн? нов? механ?зми ? новий п?дх?д до систем. [104]
Нам можуть заперечити, що економ?чно нестаб?льна кра?на ма? думати геть про ?нше. Але ж н?куди не под?неш приклад Ч?л?, де уряд намагався реал?зувати к?лька масштабних проект?в. Перший з них, К?берСин, тобто, к?бернетичний синерг?зм, передбачав введення ново? системи ?нформац?? та регулювання у промисловост?. Ця система включала мережу К?берНет, що д?яла на основ? рекв?зовано? телексно? мереж? та рад?озв'язку сантиметрового д?апазону.
Протягом чотирьох м?сяц?в К?берНет охопив 70% нац?онал?зованих п?дпри?мств. Ця мережа дозволила кожному п?дпри?мству, що входило до нац?онально? соц?ально-економ?чно? системи, зв'язуватися у будь-який час з будь-яким абонентом через комп'ютерну систему, що знаходилась у столиц? кра?ни – Сант-Яго. Соц?ально-економ?чною метою К?берНету було надання обчислювальних потужностей роб?тничим ком?тетам п?дпри?мств. Ц? потужност? використовувались здеб?льшого для обробки та пересилання економ?чних ?ндекс?в.
До ?нструментальних засоб?в К?берСина належав також комплект к?бернетичних програм К?берстрайд для обробки ?нформац?йних поток?в та прогнозування. У Нац?ональному обчислювальному центр? Ч?л? у той час збиралося й оброблялось близько 10 тисяч економ?чних ?ндекс?в на добу.
Окр?м того, тривала робота за досл?дницькою програмою ЧЕко (Ч?л?йська економ?ка). В рамках програми створювалась багатогалузева модель економ?ки на макрор?вн?, модель, необх?дна, перш за все, для виходу економ?ки з пастки.
Укра?н? запровадження таких метод?в функц?онування економ?ки геть не завадило б, особливо враховуючи пост?йну проблему нец?льового використання бюджетних кошт?в практично у вс?х галузях.
Стосовно довготерм?нових проект?в на основ? ?нформац?йних технолог?й, як? спрямован? вже на збереження та розвиток наукового потенц?алу держави, тут варто оц?нити досв?д так само не найблагополучн?шо? кра?ни – Рос?йсько? Федерац??.
Сьогодн? рос?йський Центр управл?ння польотами (ЦУП) працю? за проектом Глобальна ?нформац?йна система "Русь", з горизонтом планування у 50 рок?в. Проект Глоб?С "Русь" розгляда?ться ООН як один з основних фактор?в стаб?льного розвитку св?тового сп?втовариства на найближч? п?встор?ччя.
Так само ЦУП активно вир?шу? проблеми наднад?йного та надвеликого арх?вування ?нформац??. Поточний проект – сорокатерабайтний ?нформац?йний бункер з горизонтами планування у 200 рок?в (тера... – преф?кс, що познача? 10х12 / дека... 10х1, гекто... 10х2, к?ло... 10х3, мега... 10х6, г?га... 10х9). Тобто, точка зростання явно присутня. [105]
Чи потенц?ал Укра?ни менший? Чи нам не потр?бн? перспективи? Адже все це – ? ?нформатизац?я економ?ки, ? фундаментальн? науков? розробки - частки моза?ки, без яких ?нформац?йне сусп?льство сформувати не вдасться.
Кр?м того, завжди необх?дно зважати на глобальн?сть нового ладу. Ми не зможемо довго лишатися б?лою плямою на карт? Мереж?. Якщо перетворення не йтимуть зсередини – ?х зд?йснять ззовн?. Але тод? терм?н "укра?нський" стосовно будь-чого незабаром практично втратить сенс.
Таким чином, зусилля, що ?х ма? зд?йснити уряд, мають на мет? нав?ть не ст?льки не в?дстати в?д ?нших кра?н св?ту, як зберегти наукову, культурну, мовну, нац?ональну, пол?тичну самобутн?сть. Зберегти те, чим ми будемо ц?кав? глобальному сп?втовариству, чим ми збагатимо його, що надасть реально? ваги такому утворенню як "Укра?на" – утворенню культурному, ?нтелектуальному, нац?ональному, а не просто територ?альному чи економ?чному.
Це важливо для кожно? держави. ? найдалекоглядн?ш? з них вже оп?куються тим, а що ж вони принесуть до глобального сп?вжиття ?нформац?йного сусп?льства?
Так в Аз?? С?нгапур уже працю? над реал?зац??ю далекосяжно? стратег?? "?нтелектуального Острова". У Швец?? попередн?й уряд розробив проект масштабних заход?в п?д назвою "Vingar еt manneskans formеga" ("Крила людським можливостям").
Дан?я перейма?ться тим, що ж ? "власне датськими перевагами" у входженн? до глобал?зованого св?ту, що ма? стати основою нац?онально? пол?тики у сфер? ?нформатизац??. На переконання уряду, найб?льшою ц?нн?стю, що ?? ма? Дан?я, ? людськ? ресурси: "наш? роб?тники осв?чен?, а наша осв?тня система нада? д?тям ? п?дл?ткам можлив?сть розвинути ц?кав?сть, незалежн?сть та ?н?ц?ативу – характеристики, що ? неймов?рно важливими в епоху ?нформац?йних технолог?й". [106]
Що ж, щодо того, чи треба ? чи час нам займатися проблемами ?нформатизац??, ми, зда?ться, д?йшли згоди. Тож з чого починати? Перш н?ж запрацю? економ?чний сектор мереж?, перш н?ж буде вт?лено науков? проекти чи осв?тн? програми – сл?д позначити правове поле, на якому це все ?рунтуватиметься.
Себто, спочатку сл?д зрушити з м?сця процес ?нституц?онального розвитку ?нформац?йно-телекомун?кац?йно? галуз?. Причому з одним важливим зауваженням: сама правотворча д?яльн?сть так само ма? бути ?нформатизована. "Буд?вельний майданчик" законодавства та р?зноман?тних регулюючих та рекомендац?йних акт?в ма? бути в?дкритий, аби кожен зац?кавлений м?г докласти свою цеглину та побачити, де ? як саме ?? використають.
Ми ц?лком под?ля?мо переконання Серг?я Азарова, що вважа? безперспективним хаотичне та безсистемне нагромадження будь-яких закон?в, як би "прогресивно" вони не звучали. Необх?дна системна розробка Указу Президента ? 928 в?д 31 липня 2000 року "Про заходи щодо розвитку нац?онально? складово? глобально? ?нформац?йно? мереж? ?нтернет та забезпечення широкого доступу до ц??? мереж? в Укра?н?". Тобто, побудова на його основ? Концепц?? – не у форм? вкритого пилом документу, а саме як "б?знес-плану" (в Каб?нет? М?н?стр?в над цим питанням нараз? вже серйозно працюють). ? лише по тому перейти до законотворчост? – створення системи закон?в для вс??? галуз? ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й та сфер ?х застосування. [107]

Тод? виника? наступна проблема: Концепц?я ма? в?дпов?дати ? нин?шн?м, ? завтрашн?м реал?ям ?нформатизац??, бути якомога краще пристосованою до потреб користувач?в. Тут, гада?мо, доречною ? корисною серед ?нших держав ? для Укра?ни буде порада "батька ?нтернету", кавалера багатьох нагород в галуз? науки ? технолог?й В?нта Серфа, в?це-президента WorldCom. Ми вважа?мо так, оск?льки в?ковий склад користувач?в комп'ютер?в ? зокрема Мереж? трима?ться над позначкою у тридцять рок?в, причому частка п?дл?тк?в ? юнак?в ? переважною. Серф каже: "Якщо вас ц?кавить поступ у сфер? ?нтернету, корисно провести деякий час, поговоривши з д?тьми в?д 11 до 20 рок?в.
		В?нтон Серф

Вони – т?, для кого Мережа ? нормальним, щоденним проявом. Вони практично не жили до ?? створення. Вони лише знають, що вони – там, ? використовують це. ?нформац?йн? технолог?? – середовище, через яке ц? молод? люди вза?мод?ють одне з одним.
Розмови з ними щодо того, чим вони займаються в Мереж? та чого б бажали в?д не?, будуть дуже корисними. Б?льше того, в?домост?, набут? п?д час цих обговорень, будуть нав?ть точн?ше в?дпов?дати технолог?чним, економ?чним та соц?альним реал?ям, н?ж т?, що ви матимете в?д пояснень деяких старших член?в населення ?нтернету, котр? гадають, що очолюють Мережу". [108]
Проте загальн? нам?тки щодо характеру необх?дного законодавства вже зроблено ком?тетами ?вроком?с??. Укра?на, як держава з ?вропейським ментал?тетом, ма? зважити на подан? нижче рекомендац??. Тим б?льш, що наш уряд п?дтриму? сталий курс на сп?впрацю з ?вросоюзом.
Отже, майбутн? законодавство ма?:

До того ж, структура законодавства ма? бути ?диною ? для телекомун?кац?йно? ?нфраструктури, ? для супутн?х послуг. Адже сьогодн? для регламентування телекомун?кац?й та супутн?х послуг залежно в?д типу ?нфраструктури застосовуються р?зн? правила.
Зближення правил означа?, що т? сам? послуги можуть бути надан? у будь-як?й мереж? передач? (ф?ксован?й чи рухом?й, мереж? телекомун?кац?й чи кабельного телебачення, супутников?й чи наземн?й). Тому використання окремих регламентуючих структур для р?зних ?нфраструктур комун?кац?й та супутн?х послуг може призвести до суперечностей та порушення конкуренц??.
Нова структура законодавства ма? охопити всю ?нфраструктуру комун?кац?й та супутн?х послуг, аби до цих мереж застосовувались екв?валентн? правила. Практично це означа?, що нове законодавство буде застосовуватись до телекомун?кац?йних мереж (стац?онарних чи рухомих), супутникових мереж, мереж кабельного телебачення, наземних мереж рад?омовлення, а також до прикладних програмних ?нтерфейс?в, котр? будуть керувати доступом до послуг.
Це матиме важлив? насл?дки. Наприклад, нац?ональн? законодавц? зможуть застосовувати т? сам? принципи л?цензування (прозор?сть, недискрим?нац?йн?сть, пропорц?йн?сть та об'?ктивн?сть) при л?цензуванн? вс??? ?нфраструктури комун?кац?й та супутн?х послуг. Необх?дно в?дзначити, що там, де так? послуги пов'язан? з наданням контенту (зм?сту), може знадобитись додаткове регламентування стосовно цього.
Щодо функц?онування глобально? мереж? ?нтернет, нова структура законодавства ма? й надал? розглядати послуги передач? ?нтернету таким же чином, як ? ?нш? послуги передач?.
?снуюча структура регламентування телекомун?кац?й вже охоплю? послуги передач? ?нтернету, котр?, наприклад, дозволяють користуватися електронною поштою та подорожувати всесв?тн?м павутинням. Жодн? заходи, специф?чн? для ?нтернету, на ц?й стад?? не передбачен?. Лише до сфери електронно? торг?вл? ?нтернетом мають застосовуватись ?нш? заходи, зокрема документи щодо юридичних аспект?в електронно? торг?вл? на внутр?шньому чи зовн?шньому ринках.
Стосовно такого питання, як збереження в Укра?н? громадсько? злагоди, надзвичайно важливим ? дотримання принципу ун?версального обслуговування. Забезпечення доступного для вс?х п?дключення до послуг комун?кац?й, необх?дного для участ? в ?нформац?йному сусп?льств?, лиша?ться ключовим пр?оритетом для держави.
Переваги ?нформатизац?? буде усв?домлено лише тод?, як вс? будуть спроможн? брати у цьому участь. Необх?дно уникнути появи "цифрового водод?лу". ?снуюча законодавча структура визнача? наб?р послуг, як? складають ун?версальне обслуговування.
Ц? послуги можуть нав?ть ф?нансуватись зг?дно з? схемами, що компенсують витрати провайдера ун?версально? послуги за рахунок внеск?в його конкурент?в, якщо буде визначено, що надання ун?версального обслуговування ? несправедливим навантаженням для оператора, призначеного надавати ц? послуги.
Додатково до ф?нансування громадського доступу з бюджету (наприклад, для шк?л та б?бл?отек), ?сну? значний виб?р схем ф?нансування ун?версального доступу. Але тип послуг, ф?нансованих в?дпов?дно до таких схем, ма? бути ретельно оц?нений. Розширення зобов'язань з надання ун?версального обслуговування ма? ухвалюватись на основ? анал?зу попиту на це обслуговування з оц?нкою його соц?ально? та економ?чно? значущост?. ?накше ? ризик порушення конкуренц?? та несправедливого перехресного субсидування. [109]
Але ми знову хот?ли б наголосити на впровадженн? саме м?н?мально необх?дного законодавчого регулювання. ?вропейськ? структури вже усв?домили, що, наприклад, ауд?ов?зуальна промислов?сть ?вропи (одна з сектора TIMES) вже сьогодн? надто обтяжена ?нструкц?ями, а деяк? з тих ?нструкц?й, що сьогодн? ще працюють, незабаром застар?ють разом ?з впровадженням нових технолог?й. ? весь цей багаж заважа? розвитку динам?чного ?вропейського ринку.
Група Бангеманна з цього приводу висловила переконан?сть, що технолог?чний прогрес ? розвиток ринку передбачають, в?дмову ?вропи в?д пол?тики, засновано? на принципах, як? належать часов? до поширення ?нформац?йних технолог?й.
Зг?дно з Допов?ддю групи, ключове питання створення нових ринк?в (себто ? в Укра?н? також) – потреба у новому регулятивному оточенн?, що базуватиметься на конкуренц??. Це також стане передумовою для моб?л?зац?? приватного кап?талу, необх?дного для ?нновац?й, зростання й розвитку.
Група Бангеманна нав?ть прогнозу?, що за наявност? в?дпов?дного правового поля не виникатиме жодних потреб у громадських субсид?ях, оск?льки стале законодавство – гарант?я впевненост? для приватних ?нвестор?в, що ?хн?й кап?тал ? буде залучено у ц?лком достатньому обсяз?. Бюджетн? ж ?нвестиц?? збережуть певне значення, проте за рахунок не зб?льшення в?драхувань, а "перефокусування" ?снуючих видатк?в. Зростання продуктивност? та п?двищення якост?, оптим?зац?я надання державних послуг за рахунок ?нформатизац?? дадуть потр?бн? заощадження. ? ц? кошти спрямовуватимуться на розвиток технолог?й у сфер? державних та сусп?льних ?нтерес?в. [110]
? ще к?лька сл?в щодо проблем законодавчого регулювання д?яльност? в Мереж?. Як ми дедал? б?льше перекону?мось, це не наст?льки необх?дний елемент ?снування Мереж? – через його низьку ефективн?сть. Значно виг?дн?ше перекласти безпосередню в?дпов?дальн?сть за вироблення норм користування ? Мережею, ? додатковими послугами в н?й, ? р?зноман?тними програмними продуктами на безпосередньо зац?кавлену сторону – на корпорац??. Пояснимо свою думку.
В мереж? ?нтернет застосування орган?зац?йно-техн?чних норм характеризу?ться надзвичайно високим, майже абсолютним р?внем ефективност?. Справд?, виконання юридично? норми зумовлене чисельними факторами, серед них ? суто суб'?ктивного характеру. Наприклад, дотримання юридично? заборони забезпечу?ться, серед ?нших засоб?в, можлив?стю карного (чи ?ншого) пересл?дування й покарання. Легко побачити, як часто так? заборони чи обходяться, чи прямо порушуються, незважаючи на можлив? санкц??.
У випадку ж нев?дпов?дного дотримання орган?зац?йно-техн?чних норм унеможливлю?ться досягнення т??? мети, заради яко? так? норми було порушено. Надання послуг зв'язку без в?дпов?дно? л?ценз?? (на порушення закону) саме по соб? може й не потягти за собою несприятливих насл?дк?в (до першого в?зиту представника контролюючих ?нстанц?й), але використання неналежного обладнання чи програмного забезпечення при спроб? зв'язатись з вузлом ?нтернет-провайдера робить бажане з'?днання неможливим, незалежно в?д наявност? чи в?дсутност? щодо цього яких-небудь законодавчих акт?в.
Використання ?нтернет-технолог?й дозволя? зд?йснювати обм?н ?нформац??ю у найкоротший терм?н ? незалежно в?д географ?чних кордон?в та в?дстаней. Тому дуже багато з норм ? правил, що регламентують обмежувальний порядок використання т??? чи ?ншо? ?нформац?? (наприклад, як? захищають конф?денц?йн? в?домост? чи охороняють авторськ? права), в умовах ?нтернету просто втрачають сенс.
Це в?дбува?ться не тому, що вони припиняють д?яти чи неможливо примусити до ?х дотримання методами державного контролю. А тому, що витрати на такий контроль ? такий примус можуть бути просто непор?внюван? з масштабом тих ц?лей (ц?лком перес?чних, буденних – на р?вн? побутового сприйняття), що ?х може бути досягнуто.
"Мережеве сусп?льство", що пост?йно розширю?ться, виробило сво? власн? правила повед?нки в мереж?. Абсолютна б?льш?сть користувач?в мереж? дотриму?ться ?х без будь-якого владного впливу з боку державних структур. Очевидно, що норми ? правила повед?нки складаються в результат? саморегуляц?? "?нформац?йних сп?втовариств". ?х можна критикувати чи розхвалювати, уточнювати чи узагальнювати. Зрештою, можна надати ?м юридично? сили (наприклад, як джерелу правового звичаю за розгляду сп?рних ситуац?й), але було б абсурдно намагатися ?х на державному р?вн? скасовувати чи зам?нювати ?ншими, завчасно розробленими нормативними актами.
Традиц?йн? правов? ?нститути не втратять свого значення у впорядкуванн? тих чи ?нших процес?в розвитку ?нформац?йного сусп?льства. ?нша справа, що застосовуватимуться вони часто до геть нових вид?в правостосунк?в. ? це, безумовно, супроводжуватиметься певною затримкою в "осво?нн?" в?дпов?дно? юридично? техн?ки ? конкретних механ?зм?в правозастосування.
Наприклад, вже набула рис "загального лиха" проблема нав'язливого розповсюдження небажано? ?нформац?? без отримання на це згоди адресата – одержувача тако? ?нформац?? ("електронне см?ття"). Ц?лком можливе застосування (хоча б за аналог??ю) норм цив?льного та адм?н?стративного права, спрямованих на охорону приватного життя й на покарання, скаж?мо, хул?ганських вчинк?в. Юридичних перепон для цього нема? – але наск?льки ж може бути складним процес психолог?чно? перебудови сп?вроб?тник?в правозастосовчих орган?в! [111]
Якщо "електронне см?ття" лише псу? нерви ? забира? час на його знищення, то проблема несанкц?онованого проникнення – це вже вторгнення у приватн? справи особи чи орган?зац??, нав?ть якщо метою було "просто подивитись". Але саме тут ? стика?мось з нев?дпов?дн?стю законодавчих норм ?нтересам користувач?в.
Зг?дно законодавства, несанкц?оноване проникнення до чужо? ?нформац?йно? системи (наприклад, через ?нтернет) без якихось насл?дк?в не ? протиправною д??ю ? покаранню не п?дляга?. Лише коли буде встановлено, що в?дбулося знищення, зм?нення чи коп?ювання ?нформац??, яка збер?га?ться в електронному вигляд?, можна розглядати можлив?сть притягнення до карно? в?дпов?дальност?. До того ж, як каже статистика, жертвами комп'ютерних злочин?в в основному ? приватн? п?дпри?мства ? банки, котр? неохоче аф?шують сво? проблеми (тим б?льше, в?дпов?дним державним органам), побоюючись з?псувати свою д?лову репутац?ю.
Враховуючи актуальн?сть проблеми, велик? комп'ютерн? ф?рми орган?зують спец?альн? групи "етичних хакер?в". Ц? групи шляхом легального вторгнення в системи р?зних ф?рм анал?зують ?х захищен?сть та надають в?дпов?дн? рекомендац?? з усунення уразливих м?сць.
Зрештою, к?лька рекомендац?й можна було б запозичити ? в рос?йських колег. Вони радять застосувати таких заход?в: