?нформац?йне сусп?льство: глобальне, ?вропейське, укра?нське

Що ж, ми завершу?мо розгляд проблеми побудови ?нформац?йного сусп?льства в Укра?н?. Ти, шановний читачу, познайомився ?з загальними положеннями, походженням ? терм?нами теор?? ?нформац?йного сусп?льства, роз?брав разом з нами питання функц?онування цифрово? економ?ки, розвитку ?нформац?йних технолог?й ? роботи над нормативним забезпеченням ?нформатизац??, з'ясував роль держави щодо кожного з цих аспект?в, а також д?знався, чому ? яким чином сл?д працювати над адаптац??ю людей до нового св?ту.
Ми до певно? м?ри (адже огляд справд? вийшов довол? поб?жний) вдоволен? проробленою роботою. Й, узагальнюючи все вищесказане, ми поверта?мось до початково? теми: яке саме м?сце Укра?ни у цьому новому св?т?, який шлях варто обрати нам ? наш?й держав?, аби досягти мети?
Найперше, ма?мо констатувати непри?мний факт для тих, хто вол?в би зачекати з будь-якими р?шучими кроками. Двополюсний геопол?тичний св?т розпався, поступившись м?сцем новому, динам?чному й пост?йно зм?нюваному глобальному середовищу. ? тепер н?хто не матиме можливост? сховатися за спину якогось пол?тичного блоку, залишаючись анон?мним у сво?х д?ях чи безд?яльност?.
Укра?на мусить, так само, як ? в ?нших аспектах сво?? д?яльност?, сформувати власне, укра?нське обличчя державно? ?нформатизац?йно? пол?тики, обрати власн? тактику ? стратег?ю. Св?т сприйма? Укра?ну кр?зь призму р?шень саме ?? уряду, глобально? активност? саме ?? економ?ки та науки, ц?нностей саме ?? культури. Тож кожен наш крок або нашкодить нам, або наблизить до авангарду нового сусп?льства, але н? в якому випадку не залишиться непом?ченим.
Коли людство можна було пор?вняти з родиною, членами яко? були раси й нац?? – тод? можна було припустити, що решта не пом?тить, коли в когось одного "муля? черевик" економ?ки, осв?ти чи будь-чого ще. Сьогодн? людство – ?диний орган?зм. ? коли вже десь свербить – чухатись буде ц?ла планета.
?нформац?йна цив?л?зац?я, як вже було сказано, – доба знань. А знання не бувають в?тчизняними чи заруб?жними. Коли вони перетворюються на головний ресурс – економ?ка, пол?тика, та й практично вс? ?нш? сусп?льн? ?нститути можуть бути т?льки св?товими. На шляху до тако? повно? глобал?зац?? вза?мозалежн?сть кра?н багаторазово зроста?.
Проте в жодному випадку Укра?н? не сл?д непоко?тись через можливу втрату нац?онально? самобутност? у наднац?ональному ? наддержавному г?перпростор?. В т?м-то й справа, що втрата ця неможлива, у ХХ? стор?чч? нереальний космопол?тизм стор?ччя Х?Х. Навпаки, ?нтернет нада? можлив?сть зб?льшити культурне розма?ття, котре ? одн??ю з властивостей – ? переваг – ?нформац?йного сусп?льства, посилити культурний обм?н м?ж кра?нами св?ту. [123]
На Укра?ну чека? ?нформац?йний св?т. Та ближчою метою ? ?вропейський ?нформац?йний прост?р. В цьому нам так само готов? надати всю можливу допомогу. Ми ма?мо на уваз?, зокрема, ?вропейську ?нформац?йну мережу з м?жнародних стосунк?в та рег?ональних досл?джень. Стратег?чною метою ц??? м?жнародно? системи ? ? реал?зац?я одного з найефективн?ших шлях?в ?нтеграц?? кра?н Зах?дно? та Сх?дно? ?вропи, а саме – ?нтеграц?? у сфер? ?нформатизац??. [124]

Для Укра?ни ?нформатизац?я – шлях не лише до ?вропейсько? ?нтеграц??, але й до економ?чного добробуту. Доказом цьому ? досв?д Франц??, нашого традиц?йного партнера, з яким Укра?на завжди мала надзвичайно дружн? стосунки. Тож коли французький уряд з?ткнувся з нагальною необх?дн?стю розбудови ?нформац?йно-телекомун?кац?йно? галуз?, коли перед французькою економ?кою постала реальна загроза бути буквально задушеною навалою заруб?жних продукт?в та технолог?й, – тод? уряд на чол? з Л?онелем Жоспеном ухвалив нац?ональну програму розвитку галуз?. Це було 1997 року. За два роки компан?? ?нформац?йно-телекомун?кац?йно? галуз? Франц?? вийшли на четверте м?сце у св?т?.
		Л?онель Жоспен

Це четверте м?сце означа? справд? серйозний вклад у французьку економ?ку, значне зб?льшення бюджетних надходжень ? додатков? усп?хи у боротьб? з безроб?ттям у кра?н?. Адже 1999 року сектор ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й складав 5% глобального ?нформац?йного продукту – б?льше, н?ж ?ндустр?я туризму або ж автомоб?лебудування разом з енергетикою. [125]
З нашим науковим, кадровим, технолог?чним потенц?алом долучитися до вигод, що ?х мають розвинен? кра?ни в?д галуз? ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й – справа к?лькох рок?в ц?леспрямованих системних зусиль.
М?жнародна економ?чна кон'юнктура сприя? саме такому розвитков? под?й: б?льш?сть економ?ст?в оч?ку?, що стимульоване технолог?ями найвище зростання (економ?ки, зайнятост?) в?дбудеться саме у кра?нах, що розвиваються, протягом наступного десятир?ччя. [126]
Власне укра?нська стратег?я ?нформатизац?? нин? розробля?ться за участ? в?тчизняних економ?ст?в, правник?в, урядовц?в, наукових роб?тник?в ?нформац?йно-телекомун?кац?йно? галуз?, а також п?дпри?мц?в, журнал?ст?в, фах?вц?в з ?Т, актив?ст?в громадських орган?зац?й найр?зноман?тн?шого спрямування, роб?тник?в осв?тянсько? сфери ? просто небайдужих користувач?в Мереж?. Сусп?льно значуща робота справд? викону?ться вс?м сусп?льством.
Вироблення д??во?, ефективно? нац?онально? стратег?? розвитку ?нформац?йного сусп?льства – найважлив?ше завдання, що ма? бути виконане негайно, бо в?д нього залежать вс? наступн?, велик? й мал?, кроки на шляху до Глобального ?нформац?йного Сусп?льства.
Не вдаючись до ?мператив?в чи ?дино правильних рецепт?в, ми наведемо просто перел?к вже ?снуючих моделей розвитку ?нформац?йного сусп?льства, який склала Ольга Вершинська, заступник директора ?нституту народонаселення Рос?йсько? академ?? наук.
Загалом у св?т? ?сну? дв? модел? ?нформатизац??: зах?дна та аз?атська. Зах?дною моделлю ?нформатизац?? називають шлях, котрим йдуть ?ндустр?ально розвинен? кра?ни. Розглянемо, яка саме роль в?дводиться держав? у деяких з нац?ональних ?нтерпретац?й зах?дно? модел?.
У шведському урядовому зв?т? 1994 року щодо розвитку ?нформац?йних технолог?й "Крила людським можливостям" було запропоновано введення перех?дного пер?оду, п?д час якого уряд бере кер?вництво на себе ? ? гарантом ?нтерес?в не лише ринку, але й ?ндив?дуум?в.
Пров?дну роль уряду закладено ? у французькому зв?т?. В?дд?л телекомун?кац?й ?спанського уряду дотриму?ться схожо? позиц??, вважаючи, що роль уряду поляга? у забезпеченн? переходу в?д послуг для ел?ти до послуг для вс?х, перш за все в галузях телеосв?ти й телемедицини.
В той же час ?вросоюз сьогодн? робить значний наголос на необх?дност? л?берал?зац?? й приватизац?? виробництва ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й, особливо у сфер? телекомун?кац?й. Цей п?дх?д особливо ч?тко прозвучав у зв?т? ?вросоюзу 1994 року, п?дготованому п?д кер?вництвом М.Бангеманна, де вказано, що роль держави – у захист? сил конкуренц?? й гарантуванн? пол?тичного схвалення ?нформац?йного сусп?льства.
В ц?лому ?вропейський п?дх?д до ?нформатизац?? ор??нтований на функц?ональне й практичне ?нформування мешканц?в, а не на розваги, як в США. Однак тут необх?дно в?дзначити, що сама ?н?ц?атива ?нформатизац?? домогосподарств не ма? в ?вроп? такого великого розмаху, як в США.
?деолог?чно модель усп?ху кра?н Аз?? базу?ться на запереченн? зах?дних норм, на ствердженн? власних ц?нн?сних ор??нтац?й та прагненн? розробити новий п?дх?д до ?ндустр?ал?зац?? ? соц?ального розвитку.
В основ? ц??? модел? – сп?впраця держави ? ринку, спроба встановити зв'язок м?ж культурними ц?нностями, властивими конфуц?анству (роб?тнича дисципл?на, наголос на осв?т?, ощадлив?сть, родинн? ц?нност? – в?ддан?сть, дов?ра й вза?модопомога на баз? визнання авторитету), та соц?альними трансформац?ями.
Ф?лософськ? принципи сп?в?снування ? сп?впроцв?тання, розд?лено? вс?ма радост? зростання, поруч з? здатн?стю уряду сприяти ?нституц?онал?зац?? цих принцип?в на р?вн? окремо? орган?зац?? – ось, на думку аз?атських вчених, основа усп?ху.
Головним пр?оритетом ста? власне виробництво нового знання, нових технолог?й, нових продукт?в. Важлив? не лише революц?йн? в?дкриття на цьому шляху – важливий пошук нових застосувань в?домих знань ? технолог?й. В центр? уваги – нов? ?де?, точки зору й не поц?новувана ран?ше ориг?нальн?сть. Трива? пошук ?нституц?онального способу заохочення такого роду д?яльност? й людей, що волод?ють п?онерським, п?дпри?мницьким духом.
Ориг?нальн?сть, р?зноман?тн?сть, в?дм?нн?сть в?д ?нших починають поц?новуватись значно вище типовост? ? конформ?зму.
Роль держави – створювати сприятлив? умови для творчост? у сфер? ?нформац?йного розвитку, зменшувати ризик п?дпри?мц?в, що д?ють у пр?оритетних галузях. Японський уряд зрозум?в, що для стимуляц?? творчо? д?яльност? ?нтелектуальний кап?тал нац?? ма? стати набутком ус?х, бо це – сусп?льне благо, котрим не можна волод?ти ?ндив?дуально у загальноприйнятому сенс?. Япон?я дотриму?ться т??? точки зору, що у розвиненому ?нформац?йному сусп?льств? потр?бна державна п?дтримка ?нтелектуально? д?яльност?.
Що стосу?ться кра?н, що розвиваються, то для них ч?тко вир?зняються дв? принципово р?зн? стратег??: приватизац?я ? л?берал?зац?я. Приватизац?я – це передача державних п?дпри?мств ? вид?в д?яльност? у повне або часткове приватне волод?ння чи контроль. Л?берал?зац?я – це зниження бар'?р?в для входження до ринку чи його частини за допомогою дозволу трет?м сторонам конкурувати з в?домими, зазвичай монопольними виробниками товар?в ? послуг.
Досв?д показав, що т? кра?ни, котр? намагалися одночасно проводити приватизац?ю ? л?берал?зац?ю, зазнали невдач? ? розтягли досягнення цих ц?лей у час?.
Причому аз?атська модель реформи характеризу?ться тим, що реформа почина?ться ?з запровадження конкуренц??, залишаючи будь-яку серйозну приватизац?ю на пот?м, проте зрештою повно? приватизац?? так ? не в?дбува?ться.
Латиноамериканська ж модель почина?ться з приватизац??, покликано? швидко покращити як?сть комун?кац?йних послуг ц?ною затримки введення на ринок конкуренц??. Ця модель ? швидшою та см?лив?шою.
Але, скаж?мо, ?нд?я не обрала ан? шляху повно? приватизац??, ан? шляху м'яко? л?берал?зац??. ?? шлях можна назвати пром?жним. [127] Що не завадило ?й стати найб?льшим експортером в?ртуальних роб?тник?в у галуз? ?нформац?йно-телекомун?кац?йних технолог?й та одним з найб?льших виробник?в програмного забезпечення, к?лькаразово зб?льшивши за рахунок технопарк?в обсяг нац?онального доходу за м?н?мальних видатк?в. ? це не враховуючи пот?к ?нвестиц?й в?д найб?льших корпорац?й св?ту.
?нформатизац?я дозволила ?нд?? в?днайти кошти на розвиток соц?ально? сфери, взятися до п?дйому ?нших галузей, занепалих чи слабко розвинених. Загалом перспективи кра?ни значно покращилися, ? результати такого продуманого ? швидкого розвитку позитивно позначаться на житт? кожного громадянина вже за к?лька рок?в. Хто насм?лився б прогнозувати таке для понад м?льярдно?, голо? й босо? ?нд?? ще десять рок?в тому?
Системн?сть, ц?леспрямован?сть, продумана, ч?тка стратег?я розвитку, ? головне – св?доме конструктивне бажання зм?н на краще – ? Укра?нське ?нформац?йне диво стане реальн?стю.